Якщо не брати з позиції вірян, то церква – це передусім гроші й влада. Ймовірно, Філарет реально сподівався на те, що буде реальним керівником, а не перебуватиме просто на почесній посаді.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політолог Андрій Горбенко.
Він нагадав, як під час виборчої кампанії багато опонентів говорили про те, що надання томосу є заслугою не Порошенка, а Філарета. Дуже багато на цьому спекулювали.
«Тепер ми бачимо, що це була заслуга все ж команди Порошенка. Звичайно, томос є й буде, але ми вже бачимо черговий розкол. Очевидно, Порошенко мав важелі впливу, заспокоєння Філарета, його амбіцій. Зараз вплив закінчився. Ми бачимо, що почався відкат», – зазначив Горбенко.
Він звернув увагу, що відкат починається не лмше в церковній сфері, а й за деякими іншими напрямами. Наприклад, рішення ПАРЄ щодо РФ також можна вважати відкатом. Не стало сильного тиску з боку української дипломатії й ми почали втрачати. Щодо томосу, то він потрібен був для того, щоб об'єднати українську церкву, яка давно була розділена.
«Томос був тим аргументом, коли ті, хто був патріотично налаштований, але змушений був ходити до УПЦ МП, оскільки всі українські церкви були неканонічними. Порошенко зробив так, що українські церкви стали канонічними. У прихожан з’явився аргумент ходити до української церкви, а не тієї, якою керує РФ. На жаль, мабуть, команда Зеленського недооцінює цей фактор, тому все спустилося на гальмах», – підкреслив експерт.
Зараз питання в тому, як нова церква на це все реагуватиме. Формально вони все роблять правильно, але наскільки сильним є вплив Філарета, щоб не довести до серйозного розколу української церкви?
Якщо абстрагуватися від релігійності, то томос – це досягнення української дипломатії. Це було дуже складно, додав він.
«Якби не було Майдану, війни, достатньо було б лише цього, щоб увійти в історію. Але зараз ми бачимо, що Україна залишилась Україною. Ми ділимося на фракції. І Філарет більше виявився українцем, ніж державним мужем. Він міг спокійно говорити, що це його заслуга, а Порошенко був лише політиком при ньому. Але, мабуть, Філарет вирішив, що гроші та вплив важливіші», – пояснив політолог.
За його словами, це характерно для українського суспільства. В нас спочатку є «герой», а потім цей герой щось робить і виходить Савченко та інші прецеденти. Те, що відбувається, навряд чи стане приводом для того, що томос можуть забрати, але проблема не в цьому. Томос потрібен, але питання в людях, вірянах. Не виключено, що ця ситуація може вплинути на парафії.
«Навряд чи сам по собі Філарет зараз це розкручує. Скоріш за все, замішані гроші. Перший розкол християнства – також про гроші й вплив», – уточнив фахівець.
За його словами, з точки зору історичних процесів, християнства, ми не бачимо нічого нового, це питання історичного контексту.
До яких церков ходять українці: як змінювалася релігійна прихильність населення останні п’ять роківБільшість українців ще не визначилися з питанням, хто міг би очолити помісну церкву в Україні, хоча 54 відсотки виступають за автокефалію.
«Чому це відбувається зараз в Україні? Тому що був вплив на Філарета в Порошенка як авторитетом, так і, ймовірно, ресурсами. Потрібно розуміти, що в усіх АП є команди, які займаються виключно релігією. Скоріш за все, це було ефективно налагоджено й працювало. Зараз це втрачено», – наголосив він.
Імовірно, аргументація, яка працювала ефективно раніше, для Філарета наразі зникла. Відновити її можна було б, якби було бажання в Зеленського та в команди Порошенка комунікувати із Зеленським з цього приводу.
«Але цього немає. Тому Філарет пішов у самостійне плавання. Амбіції є. Було і є бажання стати лідером нової церкви. Але так не буває. З точки зору будь-якої церкви, він більше революціонер, він деструктивний. Для кожної позиції є своє історичне місце. Для Філарета було таке. Але йому виявилося недостатньо, незважаючи на те, що нібито основна мета досягнута», – резюмував Андрій Горбенко.
Нагадаємо, 20 червня патріарх Філарет провів зустріч, яку назвав «собором», і заявив про відновлення діяльності УПЦ КП. Також учасники зустрічі відкинули томос. За їхніми словами, документ нібито ставить ПЦУ в залежність від Константинополя.
24 червня Синод позбавив Філарета прав єпархіального архієрея, а все майно колишньої УПЦ КП залишив під управлінням ПЦУ.
Раніше «Слово і Діло» прослідкувало, як змінювалася релігійна самоідентифікація українців протягом 2013-2018 років.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»