Рішення Міжнародного трибуналу ООН із морського права, як і рішення Міжнародного суду ООН, має обов'язкову силу для виконання. Особливо для тих держав, які визнають юрисдикцію цих судових інституцій. РФ їх визнає, адже вона ратифікувала Конвенцію ООН із морського права 1982 року, таким чином узявши на себе зобов'язання виконувати рішення такого трибуналу.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політичний експерт, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
За його словами, є приклади коли Росії не подобалися рішення трибуналу, але вона змушена була їх виконувати. Про один із таких прикладів Україна дуже слушно вказала в заяві до суду, де наша делегація посилається на прецедент 2013 року, тоді Нідерланди звернулися з позовом до Російської Федерації, коли росіяни в районі Мурманська захопили нідерландське судно. Ленінський суд міста Мурманська заарештував моряків, обрав їм запобіжний захід тримання під вартою.
«Тоді Нідерланди звернулися до Міжнародного трибуналу з морського права. Суд постановив негайно звільнити моряків Нідерландів, тому що вони утримувалися незаконно. Але є певна різниця – тут більше навіть користі Україні. Адже тоді ані Нідерланди, ані суд не заперечували, що затримання відбулося у виключній економічній зоні РФ, тобто нідерландське судно фактичне зайшло до територіальних вод РФ», – зазначив Мусієнко.
Він нагадав, що Росія тоді не відразу, але виконала рішення. Хоча, знову ж таки, в них була схожа позиція, вони говорили, що не визнають рішень Міжнародного трибуналу. Однак за деякий час вони були змушені його виконати.
За його словами, якщо ж РФ ухилятиметься від виконання рішення Трибуналу з морського права й не звільнятиме українських моряків, Україні разом із західними партнерами необхідно ініціювати нову хвилю політичного й санкційного тиску. Незважаючи на те, що інструментів тут не так багато, все ж є можливості завдати збитків РФ. Зокрема, може йтися про накладення додаткових економічних санкцій та обмежень, арешт майна за кордоном, заборону заходження російських військових кораблів до портів третіх держав, тобто все, що стосуватиметься морських перевезень.
«Варто відзначити, що море користується свободою пароплавства, відтак здійснення будь-яких обмежень, у тому числі невиконання рішень Міжнародного трибуналу з морського права, викличе гостру реакцію, зокрема в США», – підкреслив експерт.
До речі, вже анонсовано, що президент США Дональд Трамп порушуватиме й питання звільнення українських моряків на зустрічі з президентом РФ Путіним в Японії під час саміту G20. Звичайно, просто виконати рішення Міжнародного трибуналу ООН із морського права для Росії означає зазнати іміджевих і репутаційних втрат, особливо всередині країни, де російська пропагандистська машина систематично створює образ великої й могутньої держави, яка безкомпромісно протистоїть Заходу, уточнив він.
«Саме тому в Кремлі зараз придумуватимуть конструкції, як звільнити українських моряків таким чином, щоб і з міжнародною спільнотою особливо не посваритися через невиконання рішення Трибуналу, і водночас перед своєю внутрішньою аудиторією слабину не показати», – додав Мусієнко.
На його думку, можна очікувати, що росіяни активізують судові розгляди в московських судах, щоб пришвидшити вказаний процес.
«Можливо, навіть штампуючи вироки про те, що українські моряки начебто порушили кордон. А далі президент РФ Путін видасть указ про помилування, й потім це буде подано як свого роду послуга Україні, як жест доброї волі», – пояснив він.
Очевидно, що Україною не визнаватимуться будь-які рішення російських судів у цій справі, особливо про визнання українських моряків винними в порушенні державного кордону РФ, наголосив фахівець.
Позицію української сторони варто вибудовувати на тому, що українські моряки затримані незаконно, з порушенням норм міжнародного права, у водах біля анексованої Росією частини української території, а рішення Міжнародного трибуналу з морського права вимагає негайного й безумовного виконання, уточнив він.
«Саме тому варто донести чіткі сигнали про те, що в разі, якщо в Кремлі саботуватимуть рішення про звільнення українських громадян і повернення кораблів, Україна ініціюватиме процес накладення додаткових санкцій на РФ, що стосуватимуться морських перевезень», – підкреслив Мусієнко.
Щодо тих, хто вважає, що всі ці рішення міжнародних судів нічого не дають, Росія їх ігнорує й узагалі «все пропало», то слід розуміти, що за кожним із рішень, які покладені в основу документів на підтримку України, стоїть серйозна робота, додав він.
«За кожним із рішень, які покладені в основу документів на підтримку України, стоїть кропітка робота дипломатів, юристів, експертів, що формує юридичну конструкцію із захисту держави та покладення зобов'язань на РФ, у тому числі у відповідальності за агресію проти України. Інше питання, що рішення може не сподобатися Росії, й вона робитиме все для того, щоб його не виконувати або відтягувати виконання зі своїх політичних міркувань», – резюмував Олександр Мусієнко.
Як відомо, 25 травня цього року рішенням про застосування тимчасових заходів Міжнародного трибуналу з морського права РФ зобов'язали негайно звільнити та повернути в Україну утримувані Росією екіпажі українських військових кораблів «Нікополь», «Бердянськ», «Яни Капу», а також самі кораблі. Таке рішення підтримали 19 із 20 суддів трибуналу.
Додамо, 9 квітня 2019 року, ще будучи кандидатом у президенти України, Володимир Зеленський пообіцяв повернути всіх військовополонених.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»