Підтримка президента: як усе починається та що буде в разі перемоги Зеленського

Читать на русском
Олександр Шульгадоктор соціологічних наук

Кожен президент України в останні 15 років переживає кілька фаз своєї підтримки. Перша співпадає з початковим періодом президентства.

Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив доктор соціологічних наук, директор Дослідницького центру SPHERA Олександр Шульга.

Як правило, перша фаза підтримки президента триває від кількох місяців до півроку максимум, зазначив він.

«Назвемо її умовно «медовим місяцем». Підтримка ще є, перші помилки не зроблені, а в населення, тих 50%+, які голосували за нинішнього главу держави, ще існують сподівання на виконання обіцянок свого кандидата, якому вони довірилися чи проголосували за нього, щоб, на їхню думку, не було гірше», – підкреслив Шульга.

Друга фаза – «фаза паритету». Цей період триває ще менше й характеризується умовною рівністю показників підтримки/непідтримки, додав він.

«Основні обіцянки та їх виконання потроху відкладаються, економічна політика не демонструє якісної зміни, починають лунати перші «а я вам казав/казала», – уточнив експерт.

Далі розпочинається третя фаза президентства в Україні – «вичерпаний кредит». Вона є найбільш тривалою і, як правило, розтягується на кілька років із нехай і повільним, але невпинним падінням рейтингу чинного глави держави. Дуже плавно й навіть непомітно вона перетікає в четверту фазу – «термінальну» або фазу «не мій президент», акцентував він.

За його словами, остання фаза – це більшість населення, яка не довіряє президенту й у другому турі готова віддати перевагу більшості його реальних опонентів.

Кого українці бачили майбутнім президентом у 2016-2019 рокахЗеленський не відразу потрапив до рейтингів провідних соціологічних груп, а Тимошенко довгий час була лідером електоральних уподобань українців.

«Петро Порошенко пройшов усі ці фази, як і його попередники. Не так драматично, як Віктор Янукович, не так безнадійно, як Віктор Ющенко, однак так само неухильно», – пояснив соціолог.

Якщо взяти до уваги опитування, які свідчать про майже гарантоване потрапляння Володимира Зеленського до другого туру та його повну домінацію над усіма реальними суперниками в ньому, коли громадянин буде вимушений обирати або/або, то слід виокремити кілька аспектів, додав він.

«Наприклад, змоделюємо ситуацію, коли Володимир Зеленський дійсно виходить спочатку до другого туру, а потім виграє в ньому. Що ж ми отримаємо? Ми отримаємо реакцію суспільства на втому від політиків старої формації», – наголосив фахівець.

Хоча ці політики не мають переважної довіри та підтримки в суспільстві, разом із тим, вони мають команди, ядерний електорат, реальну партійну структуру, досвід, хоча це не обов’язково є запорукою ефективності державного управління, підкреслив він.

Очевидно, складна економічна, військова та корупційна ситуація з перших же днів потребуватиме від нового президента дій та рішень. Очевидно, що ані президент Зеленський, ані президент Тимошенко, ані інший президент не зможуть показати швидкий результат, уточнив він.

«Таким чином, протестне голосування за Зеленського, відсутність у нього ядерного електорату, планомірної, загальноукраїнської та багаторічної партійної роботи в полі, злагодженої команди та досвіду в державному управлінні призведе до того, що перша фаза президентства, яку проходили його попередники – «медовий місяць», – фактично відразу ж закінчиться й перейде, в кращому разі, у фазу паритету підтримки/непідтримки, а радше відразу до фази «вичерпаного кредиту», – пояснив він.

Соціолог звернув увагу, що така швидкоплинність підтримки та кредиту довіри в часі співпадатиме з парламентською кампанією, яка, скоріш за все, не буде такою вдалою для партії Зеленського, оскільки вона, як і її «обличчя», не має ядерного електорату, осередків у всій країні та злагодженої команди з досвідом. Відтак, ми знову отримаємо президента без більшості в парламенті, який конкуруватиме з новообраною коаліцією та прем’єр-міністром.

«Попри парламентсько-президентський тип української держави, українські громадяни воліли би бачити сильного президента, який відповідає і за покращення економічного становища, і за припинення війни на Донбасі, і за подолання корупції», – констатував він.

За його словами, ситуація 2005 та 2007-2010 років, коли президент і прем’єр-міністр відкрито конкурували, має всі шанси повторитися, однак уже за набагато драматичніших умов.

«У підсумку суспільство, яке голосуватиме за Зеленського через своє роздратування, через нетривалий проміжок часу має великі шанси отримати ще більше роздратування», – резюмував Олександр Шульга.

Кого українці бачили майбутнім президентом у 2016-2019 роках – на інфографіці.

Також ми вивчили, що спільного й відмінного мають передвиборні програми Порошенка, Тимошенко та Зеленського.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...