Сьогодні виповнюється чотири роки Мінським домовленостям, які були узгоджені 12 лютого 2015 року. За підсумками зустрічі, яка тривала понад 16 годин, домовилися щодо двох документів: декларації на рівні глав держав, в якій висловлюється повне дотримання суверенітету та територіальної цілісності України, та Комплексу заходів щодо виконання Мінських домовленостей. В останньому документі прописано, хто й що конкретно має зробити, щоб вирішити конфлікт на сході України. Перемир'я мало настати в ніч на 15 лютого. Однак ані тоді, ані чотири року потому стріляти на Донбасі не припинили. До слова, чотири роки тому, 8 липня 2014 року, президент запевнив, що мирний план урегулювання ситуації на Донбасі буде реалізований.
Експерт із питань державної безпеки Василь Вовк нагадав, що є кілька дат щодо Мінська – вересень 2014 року та 12 лютого 2015 року, коли був ухвалений комплекс заходів щодо встановлення миру на Донбасі та імплементації угод, які підписані в Мінську й підтримані керівниками «нормандської четвірки».
«У вересні 2014 року досягли відправної точки – зупинення масштабної війни та масової загибелі людей після Іловайського котла. Тоді була серйозна загроза територіальній цілісності України до лівого берега або, в крайньому разі, всієї території Донецької та Луганської областей. Тому певну роль «Мінськ» відіграв», – зазначив Вовк.
Звільнення заручників також розглядалося в контексті Мінських угод, хоча це окрема проблематика й вирішувалася вона окремо. Просто особи, які вирішували це питання, прив’язувалися до Мінських зустрічей, уточнив він.
«Україна наполягає на тому, що РФ не виконує перших пунктів – не припиняє обстрілів, не відводить техніку, тому ми не виконуємо інших пунктів. А інші пункти – розвал України. Адже надання особливого статусу Донбасу, амністія бойовиків – це крок до розколу України, якщо не на кілька частин, то навпіл. Тому Мінські угоди не виконанні, й про це всі прямо говорять, окрім кількох осіб у вищому керівництві держави», – пояснив експерт.
Він звернув увагу, що нещодавній мирний план, запропонований керівництвом ОБСЄ, – це фактично повторення Мінських угод, просто інакше сформульовані речення та змінена послідовність.
За його словами, Росія наполягає на місцевих виборах за окремим законом та внесенні до Конституції положень про особливий статус Донбасу, що, в принципі, було зроблено.
«РФ наполягає на амністії, приході бойовиків до влади. В Кремлі хочуть мати окремі відносини з цим регіоном. Це поступове приєднання цих регіонів до РФ. Потім шукатимуть можливість провести якийсь референдум та приєднати ці регіони до себе. Хоча їм це не потрібно, вони хочуть мати свій анклав на території України, й через нього керувати Україною. Повернутися до СНД, Митного союзу, не допустити вступу до НАТО та ЄС», – підкреслив фахівець.
Четверта річниця, але нічого не змінилося, в жодному питанні немає просування, крім того, що було виконано в перші дні, додав він.
За його словами, питання Донбасу включене як елемент передвиборчої технології штабу Порошенка. Є намагання показати, що Порошенко – єдиний противник РФ, тому в Кремлі не хочуть бачити саме його президентом, і саме тому ми маємо обрати Порошенка.
«Однак РФ насправді говоритиме з будь-яким президентом, і з Порошенком у тому числі, але лише за умови, якщо будуть чітко озвучені позиції, що ми виконаємо й коли. Ми наплутали в Мінських угодах, але все можна виправити за бажання. Просто потрібно визнавати свої помилки», – резюмував Василь Вовк.
Нагадаємо, 27 серпня 2015 року президент України Петро Порошенко пообіцяв, що третьої зустрічі в Мінську щодо врегулювання ситуації на Донбасі не буде.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»