Час підбити підсумки роботи Верховної Ради VIII скликання й подивитись, як кожен окремо взятий народний депутат виконував те, що пообіцяв перед виборами, а також під час каденції. Щодня «Слово і Діло» аналізуватиме рівень відповідальності двох народних обранців, поки не пройдеться всім списком парламентарів. Причому рівень відповідальності нардепів наш портал відстежує з моменту їх вступу на посаду. Сьогодні ми розбирались, як працює Дмитро Лінько (фракція Радикальнох партії Олега Ляшка).
Командир батальйону «Свята Марія» Дмитро Лінько пройшов до Верховної Ради в листопаді 2014 року 20-м номером за списками Радикальної партії Олега Ляшка. Він є членом комітету Верховної Ради України з питань транспорту. За час каденції Лінько дав 41 обіцянку, з яких 14 виконав (34%) і стільки ж – провалив.
У серпні 2017 року Лінько заявив, що «радикали» не голосуватимуть за урядовий законопроект про підвищення пенсій у другому читанні, так само, як не голосували за нього в першому. Схоже, нардеп забув про цю обіцянку, тому що за два місяці, 3 жовтня 2017 року, він, як і більшість його колег із фракції, підтримав у цілому згаданий проект закону.
Відзначимо, що до законопроекту внесли низку змін, в тому числі й вимоги РПЛ, крім однієї – не запроваджувати 35-річний трудовий стаж. Незважаючи на те, що саме ця вимога була однією з головних для «радикалів», вони все ж підтримали ініціативу.
До речі, в травні 2017 року Лінько пообіцяв, що «радикали» ініціюють питання про відставку уряду, якщо з 1 червня пенсії не будуть підвищені. Місяцем раніше прем'єр-міністр Володимир Гройсман анонсував підвищення пенсій для різних категорій пенсіонерів на 200-1000 гривень із 1 жовтня 2017 року. І в бюджеті підвищення пенсій планувалося до кінця року.
Однак, незважаючи на те, що з червня пенсії не були підвищені, «радикали» не ініціювали відставку уряду.
Впорався Лінько із запевненням, що Радикальна партія боротиметься за скасування мажоритарної виборчої системи.
«Очевидно, що Радикальна партія боротиметься за те, щоб мажоритарну систему знищити нарешті, щоб у нас нарешті запрацювало нове законодавство. Тому що йти на дочасні вибори за старим законодавством буде на руку парламентській більшості: БПП і всім, хто робить ставку на підкуп голосів і фальсифікації», – заявив він.
У жовтні 2017 року Верховна Рада намагалася ухвалити три законопроекти щодо реформування виборчої системи. Зокрема, це проект закону авторства Юрія Мірошниченка, ще один – від депутатів із фракції «Батьківщини», й третій, розроблений групою авторів на чолі з Віктором Чумаком. Останні два проекти мали запровадити систему виборів за відкритими списками. Однак ці законодавчі ініціативи не отримали достатньої підтримки в стінах парламенту. При цьому фракція Радикальної партії підтримала два з трьох вищевказаних законопроектів.
За місяць був ухвалений за основу проект Виборчого кодексу України авторства Андрія Парубія, Леоніда Ємця та Олександра Черненка. Проектом кодексу передбачається зміна виборчого законодавства України. Зокрема, запроваджується механізм обрання народних депутатів до ВРУ за системою відкритих пропорційних списків. «Радикали» підтримали й цей законопроект.
Виконав нардеп обіцянку про те, що Радикальна партія подаватиме поправки до закону про Антикорупційний суд для зменшення впливу слідчих і прокурорів на суддів цього відомства.
«Загалом, ідея хороша (створити Антикорупційний суд – ред.), але в деталях якраз і прихована вся суть. Ми, безумовно, подаватимемо свої поправки. Розірвати зв’язок слідчих і прокурорів, які приходять до судів … Потрібно прибрати всі запобіжники, щоб усі прокурори НАБУ або САП не зустрічалися в ресторанах і кафе, не телефонували суддям Антикорупційного суду. Так само ми хочемо прибрати міжнародних експертів з їхнім правом вето. Якщо це буде прибрано, то ми, безумовно, будемо голосувати за законопроект про Антикорупційний суд», – заявив Лінько.
Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила проект закону про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року. Депутати від Радикальної партії Олег Ляшко та Олег Купрієнко подали поправку, яка б змушувала суддів протягом доби повідомляти до Вищої ради правосуддя про факти зустрічі з іншими учасниками судового процесу. Також у ній передбачалася можливість моніторингу деталей життя судді з публікацій у ЗМІ та фінансових операцій, зафіксованих в електронних деклараціях. Щоправда, ця поправка була відхилена комітетом.
До кінця каденції Ліньку потрібно виконати ще 13 запевнень. Рік тому він пообіцяв, що фракція ініціює зміни до Конституції для врегулювання земельного питання. Під час прямого ефіру він погодився зі словами співрозмовника, що в 2017 році українське суспільство було не готове до запровадження ринку землі, через що й був ухвалений мораторій на її продаж. Водночас, за його словами, мораторій – це лише тимчасовий захід, ситуація може змінитися.
Земельне питання хвилювало «радикалів» завжди, тому в передвиборчий програмі партії прописана обіцянка домагатися посилення державного контролю щодо оренди землі. Однак скоро вже закінчиться нинішнє скликання, а депутати політсили не подавали законодавчих ініціатив із цього питання, лише з року в рік підтримували продовження мораторію на продаж землі.
«Радикалам» потрібно виконати ще низку передвиборчих програмних обіцянок, серед яких зобов'язання домагатися повернення ядерного статусу України й надати місцевим громадам право проводити референдуми.
Подивитись, як виконують свої обіцянки інші нардепи, про яких ми писали раніше, можна в рубриці «Обіцянки країни чудес».
Ви можете також перевірити кількість обіцянок та якість їх виконання будь-яким політиком, скориставшись нашою відеоінструкцією.
Усі обіцянки чинних народних депутатів уже проаналізовані за методологією «Слова і Діла». Прочитати аналіз кожної обіцянки будь-якого нардепа можна в рубриці «Верховна Рада» в розділі «Політики».
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»