Станом на ранок 4 лютого Центрвиборчком зареєстрував уже 26 кандидатів у президенти. З них 12 осіб – народні депутати. Практично кожен із них дає передвиборчі обіцянки, спрямовані на поліпшення ситуації в Збройних силах. Наскільки уважно ці люди ставляться до проблем армії у вільний від виборів час, ми вирішили вивчити на прикладі їхніх голосувань у парламенті. З'ясувалося, що переважна більшість кандидатів у президенти з числа народних депутатів ігнорують голосування за законопроекти, пов'язані з армією.
За підрахунками «Слова і Діла», за час роботи Верховної Ради VIII скликання розглянули 41 законопроект, що стосується діяльності Збройних сил, соціального захисту, пенсійного забезпечення військовослужбовців та інших питань, прямо або побічно пов'язаних із військовою сферою. Найбільш активним і дисциплінованим під час роботи над цими документами був кандидат у президенти, лідер Радикальної партії Олег Ляшко, який пропустив лише три голосування на військову тематику. При цьому Ляшко підтримав абсолютно всі законодавчі ініціативи на цю тему.
Відзначимо, що як кандидат у президенти Олег Ляшко пообіцяв забезпечити військовослужбовців найсучаснішою технікою, спорядженням і гідними зарплатами, а також надати сім'ям військових відповідні соціальні гарантії. Загалом, Олег Ляшко погано виконує свої обіцянки. З 2014 року Ляшко дав 314 обіцянок, з них виконав 91 (29%), 112 – провалив, ще 111 обіцянок залишаються в процесі.
Досить уважним до проблем армії виявився ще один кандидат, народний депутат Дмитро Добродомов. Він був відсутній лише на семи голосуваннях за «військові» ініціативи, а також не дав свого голосу за законопроект про внесення змін про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС. Зміни стосувалися зняття дискримінації між ліквідаторами аварії на ЧАЕС та тими, хто боровся з наслідками катастрофи на інших ядерних об'єктах, брав участь у ядерних випробуваннях, тощо.
Приблизно в половині випадків за військові законопроекти голосував народний депутат Олександр Шевченко. 17 із 41 голосування з тих чи інших причин проігнорувала кандидат у президенти Ольга Богомолець, а 19 із 41 – Сергій Каплін. Непогано брав участь у голосуваннях Юрій Дерев'янко (сім пропусків). І, нарешті, Сергій Тарута, Аркадій Корнацький і Віталій Купрій пропустили більшу частину голосувань за військові ініціативи.
А ось серед тих кандидатів, яких соціологи вважають найбільш імовірними претендентами на перемогу в президентських виборах, ситуація з підтримкою армії виглядає досить сумно. Наприклад, одна з лідерів президентських перегонів, голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко в 32 випадках із 41 або не брала участі в голосуванні, або взагалі була відсутня в сесійній залі.
Вондочас усі дев'ять разів, коли Юлія Тимошенко брала участь у голосуваннях, вона підтримувала пропоновані ініціативи. Як правило, всі успішні голосування лідера «Батьківщини» стосувалися законопроектів про пенсійне забезпечення та соціальний захист військовослужбовців.
Варто сказати, що Юлія Тимошенко досить багато часу приділяє питанням армії. У складі її команди сформований так званий «військовий кабінет», який має розробити стратегію досягнення миру в Україні та сформувати нову військову доктрину для нашої країни.
Крім цього, передвиборча програма Юлії Тимошенко «Новий курс» передбачає підвищення фінансування армії до 3% ВВП, а також запровадження військового контракту, який має створити «принципово нові відносини між військовослужбовцями та армією». Все це, за задумом кандидата, має наблизити армію до стандартів НАТО та сприяти швидкій інтеграції всієї нашої країни до Альянсу.
Однак ситуація з голосуваннями говорить про те, що Тимошенко не поспішає виконувати свої обіцянки. Як раніше повідомляло «Слово і Діло», наприклад, Юлія Тимошенко обіцяла забезпечити соціальні гарантії для учасників АТО. Станом на вересень 2018 року Верховна Рада ухвалила 17 ініціатив, які стосувалися підвищення рівня соціальної підтримки для учасників АТО та їхніх сімей. І 15 із них лідерка «Батьківщини» не підтримала, як правило, через відсутність у сесійній залі.
Хоча діяльність Юлії Тимошенко у військовій сфері здається ще досить плідною на тлі «досягнень» інших кандидатів у президенти з числа опозиції. Наприклад, заступник голови фракції «Опозиційного блоку» Олександр Вілкул за чотири роки роботи VIII скликання Ради пропустив майже всі голосування за законопроекти, що стосуються військової сфери, – на його рахунку лише три результативних голосування. Зокрема, Вілкул, на відміну від Дмитра Добродомова, підтримав законопроект про ліквідаторів аварій на ЧАЕС та інших ядерних об'єктах. Відзначимо, що в разі свого обрання президентом Олександр Вілкул обіцяє підвищити матеріальне забезпечення військовослужбовців та створити професійну армію.
Ще менша результативність у Юрія Бойка та Євгенія Мураєва. На рахунку цих кандидатів по два голосування. За інші законопроектами їм можна ставити прочерк.
Таким чином, більшість кандидатів у президенти з числа народних депутатів, включаючи й лідерів рейтингу, згадали про потреби Збройних сил лише напередодні виборів. У попередні роки роботи VIII скликання парламенту багато нинішніх претендентів на посаду глави держави ігнорували законодавчі ініціативи, присвячені діяльності Збройних сил, вирішенню проблем ветеранів АТО та членів їхніх сімей.
Детальніше – в таблиці.
Ігор Вєтров, спеціально для «Слова і Діла»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»