Вакарчук говорить, що в Україну мають повернутися політики лідерського типу, але таке його зволікання з рішенням демонструє, що на роль впевненого лідера він не підходить.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політтехнолог Петро Охотін, оцінюючи заяву музиканта Святослава Вакарчука про наміри знову піти в політику й привести «нові обличчя».
«Завдяки Вакарчуку та його невизначеності з тим, чи буде він іти на президентську посаду, жартома, але вже з’явилося нове дієслово «вакарчити». Тобто говорити про свої наміри, але так їх і не втілити. Ніби так, а ніби й ні. Навіть прихильників це вже трохи дратує. Вакарчук говорить, що в Україну мають повернутися політики лідерського типу, але таке його зволікання, легкий флірт із виборцем демонструє, що на роль впевненого лідера він не підходить», – зазначив Охотін.
У сучасних умовах, коли є криза, коли є загроза національній безпеці, сучасний лідер має бути більш твердим, прямим і здатним до дій, підкреслив він.
Щодо «нових облич», то інколи здається, що не стільки нові обличчя можуть підняти рейтинг Вакарчука, скільки вони всі хочуть наблизитися до його рейтингів, додав політтехнолог.
«Скоріш за все, такими новими обличчями захочуть бути Мустафа Найєм, Світлана Заліщук, тобто так звана група «єврооптимістів». Вони доволі близькі до Вакарчука, знайомі особисто. Досить логічно бачити саме їх у його команді», – уточнив він.
«Якщо говорити про демократичних, але більш зрілих політиків, зокрема Садового та Гриценка, то вони на словах хоч і підтримували його, насправді він їх лякає. Тут можна навіть очікувати, що в їхньому середовищі буде паніка, якщо Вакарчук піде в політику», – акцентував експерт.
Крім того, за його словами, коли людина збирається в політику, то логічно, що виникає запитання, звідки в неї кошти. Президентська кампанія – це дорога історія. Для того, щоб порахувати приблизний бюджет, можна навіть не брати рекламу, а взяти кількість дільниць, порахувати за цією кількістю дільниць зарплати членам комісії, спостерігачам і сума вже буде дуже значною.
Ще мають бути ефіри, агітація, а отже, сума зросте. Відповідно, десь ці гроші Вакарчук має брати, наголосив він.
Сплутати карти: яка користь від Вакарчука-президентаІнтрига з можливим балотуванням Святослава Вакарчука змушує замислитися над тим, чого насправді хочуть від співака його потенційні виборці. Про місію нових облич в українській політиці – у матеріалі політолога Олександра Радчука.
«Не віриться у фінансування США напряму, хоч як би цей міф не розігрували як опоненти, так і прихильники Вакарчука. Скоріш за все, йтиметься про вітчизняний бізнес. Вітчизняний, але з більш людським обличчям. Вже неодноразово поряд із Вакарчуком згадувалось ім’я Пінчука. Це також олігарх, але від інших він відрізняється тим, що не просто витрачає кошти на дорогі машини, але вкладає кошти в сучасне мистецтво, галереї, міжнародну політику. Тобто намагається створити позитивний образ», – пояснив фахівець.
Щодо соціології, то ніша Вакарчука доволі обмежена, особливо після його зволікання з рішенням. З огляду на те, що Вакарчук виступає за неоліберальні цінності – підприємництво, зменшення соціальних виплат, соціологічні дані свідчать, що люди з малим достатком за нього не голосують. Виборець Вакарчука – переважно від 18 років до 50 років, із середніми доходами й більше, а таких в Україні не дуже багато, підкреслив він.
«Імовірно, Вакарчук може «відкусити» голоси в Гриценка та Садового, які також роблять образи таких політиків. Можливо, в нових партій на кшталт «Сили людей» чи «Демократичного альянсу», але в них рейтинги не настільки високі», – резюмував Петро Охотін.
«Слово і Діло» зібрало, що в соціальних мережах думають про рішення Вакарчука.
Більше про місію нових облич в українській політиці – в матеріалі політолога Олександра Радчука.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»