Досвід роботи Андрія Парубія у Верховній Раді – вже 12 років (із невеликою перервою, коли він обіймав посаду секретаря Ради національної безпеки і оборони). Вперше він був обраний народним депутатом ще в 2007 році від блоку «Наша Україна – Народна самооборона», був у нього період депутатства від «Батьківщини», а восени 2014 року політик пройшов до парламенту вже від «Народного фронту». У квітні 2016-го Парубій обійняв посаду спікера Ради. «Слово і Діло» сьогодні розбиралось, як йому працюється.
На посаді спікера Парубій дав 77 обіцянок, з яких виконав 32 (42%), 5 – провалив, ще 20 – залишаються в процесі виконання. Найкраще йому вдавалося виконувати обіцянки в перший рік роботи (з квітня 2016-го до 1 січня 2017-го), тоді він реалізував 39% своїх запевнень. У 2017-2018 роках рівень виконання його обіцянок впав до 29%. За минулий рік спікер впорався з 31% своїх зобов'язань.
Активно Парубій бере участь у розробці законодавчих ініціатив, на цій посаді він доклав руку до створення 15 законопроектів і 105 постанов. На його рахунку, наприклад, постанова «Про підтримку звернення президента України до Вселенського патріарха Варфоломія про надання томосу про автокефалію Православній Церкві України» та законопроект «Про внесення змін до статті 6 закону України «Про Центральну виборчу комісію» (щодо розширення складу). І, знову ж таки, найбільше цим займався в перший рік: за 2016-й – 57 ініціатив, у 2017-му – 28, минулого року – 35.
Майже відразу після призначення на посаду голови Ради Парубій пообіцяв, що буде запроваджена норма штрафів для нардепів, які прогулюють пленарні засідання. Він сказав, що норма про позбавлення депутата частини зарплати за відсутність без поважних причин раніше застосовувалася, і її потрібно відновлювати. У травні спікер підписав відповідне розпорядження, виконавши свою обіцянку.
А ось побороти кнопкодавство в Парубія не вийшло: в травні 2016-го він пообіцяв винести на розгляд законопроект про покарання за неперсональне голосування, але відтоді так цього й не зробив. Восени 2017 року він пояснив це тим, що ініціатива, очевидно, не отримала б підтримки в залі.
Не виніс він на голосування й питання про спрощення процедури притягнення народних депутатів до відповідальності. «Я дав апарату доручення підготувати зміни до регламенту з цього приводу, які ми зможемо внести разом зі змінами, які ми пропонуємо загалом до регламенту, щоб спростити цей механізм. Тому що сьогодні, якщо ми йдемо не за регламентом, суд наші рішення скасовує. Коли йдемо за процедурою, це дає можливість, як було з Онищенком, залишити Україну. І тому ці зміни готуються», – сказав Парубій ще в липні 2016-го.
У Раді був зареєстрований законопроект про внесення змін до статті 218 та глави 35 закону України «Про регламент Верховної Ради України» (щодо тимчасового обмеження в праві виїзду за межі України та заміни слова «арешт» на словосполучення «тримання під вартою). Зміни передбачають труднощі виїзду за кордон народним депутатам при здійсненні щодо них досудових дій. Але Парубій провалив свою обіцянку, не поставивши його на голосування.
Не знайшлося місця в порядку денному питанню реформування виборчої системи. Парубій запевнив, що восени поставить його одним із перших. Але проект Виборчого кодексу не розглянули досі.
Детальніше – на інфографіці.
Нагадаємо, суд скасував розпорядження спікера Верховної Ради Андрій Парубія про заборону депутатських відряджень у пленарні тижні.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»