У 2018 році за кордоном працювало 17,8% працездатного населення України. Це 3,2 млн громадян країни. А в цілому в міграційному процесі щорічно беруть участь в середньому від 7 до 9 млн українців. «Слово і Діло» розбиралося, скільки українців виїхало за кордон в пошуках заробітку за останні чотири роки і в яких умовах доводиться працювати заробітчанам.
Якщо подивитися на динаміку видачі дозволів на проживання українців в ЄС в 2014-2017 роках, то переважна більшість з них стосувалися роботи. І з кожним роком цей показник збільшувався. Якщо в 2014 році дозвіл на проживання отримали 303 тис. українців, то до 2017 року ця цифра зросла до 662 тис. осіб. Причому пік зростання видачі дозволів припав на 2015 рік, коли кількість офіційних дозволів на проживання для роботи в країнах ЄС отримали на 65% українців більше, ніж у попередній рік.
При цьому здобувати освіту їхало менше 10% бажаючих отримати дозвіл на проживання. У 2014 році на навчання реєструвалося 7,3% українців, а до 2017 року цей показник знизився до 3,5%.
Коли повернуться заробітчани: плюси та мінуси трудової міграції українцівУкраїнці поступово перетворюються на націю трудових мігрантів. Політолог Олександр Радчук розбирався, до яких наслідків може призвести ця тенденція.
Всього в країнах ЄС чотири роки тому офіційно проживало 883 тис. українців, а до 2017 року – вже 1,2 млн осіб. Більшість з них вирушили до Польщі, Італії, Німеччини, Чехії, Іспанії.
Кількість бажаючих працювати в Польщі за чотири роки зросла більше ніж у два рази. При цьому мінімальна оплата праці в цій країні становить 503 євро на місяць, а середня – 1 тис. 498 євро. В Італії середня зарплата коливається в межах 4 тис. 507 євро, в Німеччині – від 1 тис. 498 до 5 тис. 454 євро. В Іспанії в залежності від роботи українці отримують від 858 до 3 тис. 387 євро на місяць.
Зрозуміло, що найчастіше українці наважуються їхати в інші країни на заробітки через більш високий рівень оплати праці. За даними дослідження Міжнародної організації міграції в Україні, крім гідної оплати люди звертають увагу на законність працевлаштування та умови праці. Важливим критерієм є сфера зайнятості. Хоча, найчастіше це низькокваліфікована праця: для жінок – хатня робота, для чоловіків – будівельні роботи або виробництво та сезонна робота.
Нерідко трудові мігранти стикаються з важкими умовами праці та проживання, зарплатою нижче обіцяного, нелегальним працевлаштуванням, соціальною незахищеністю (відмова в медобслуговуванні та ін.) і некваліфікованою роботою.
Детальніше – на інфографіку
Раніше ми писали, з яких країн надсилають грошові перекази в Україну.
Також ми розбиралися в плюсах і мінусах трудової міграції українців.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»