Дорожній фонд та децентралізація: чи поліпшився стан українських доріг

Читать на русском
Наталія ФорсюкДиректор Національного Секретаріату CoST в Україні

Цей рік був перехідним, тому говорити про успіхи чи провали складно. Хоча успіх у тому, що деякі райдержадміністрації спромоглися самостійно реалізовувати ремонтно-будівельні роботи. Деякі майже цього не робили й делегували повноваження службам автомобільних доріг.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповіла директор Національного секретаріату CoST в Україні Наталія Форсюк, оцінюючи перший рік роботи Дорожнього фонду та децентралізацію доріг.

«Цей рік для ОДА був перехідним. Дороги фактично були передані не дуже якісно. Багато облдержадміністрацій не отримали паспорти на дороги, на штучні споруди, незрозуміло було, в якому стані вони отримали об’єкти. Служба автомобільних доріг має свою лабораторію, яка долучається до технічного нагляду. ОДА таких можливостей не має», – зазначила Форсюк.

Тому критикувати поки також зарано, додала вона.

За її словами, є великі обсяги закупівель самими службами автомобільних доріг. Наприклад, Полтавська область багато ремонтних робіт закуповувала самостійно.

Другим позитивним зрушенням є те, що ринок відкрився для нових підрядників, середнього бізнесу. Як це вплине на якість, буде видно наступного року, уточнила експерт.

Провели моніторинг якості місцевих доріг, які були відремонтовані з 2016 року, нагадала вона.

Де відремонтують дороги: обіцянки голів ОДА з приводу автошляхівУ той час, як уряд обіцяє системно підійти до ремонту та будівництва доріг в Україні, голови обладміністрацій не надто щедро роздають запевнення з цього приводу.

«Зауважень дуже багато. Замовниками були як і Служба автомобільних доріг, так і ОДА. Якщо минулі роки недбале ставлення до місцевих доріг було зрозумілим, оскільки Служба автомобільних доріг зосереджувала увагу на дорогах державного значення. Вже на сьогодні ОДА як балансоутримувачі мають взяти це до уваги й у межах гарантійного терміну, який діє на багатьох промоніторених об’єктах, де виявлені недоліки, працювати з підрядниками над усуненням дефектів», – пояснила фахівець.

Фактично, ОДА отримали дороги з дефектами. Зараз від них залежить, чи зможуть вони ті дороги, які передали їм на баланс, привести до належного стану, підкреслила вона.

За її словами, кошти зараз є, але питання в тому, наскільки ефективно вони використовуються. Наприклад, зараз багато повідомлень про те, що на лід вкладають асфальт. Це говорить про те, що просто використати кошти недостатньо.

«Тому якість має бути передусім. Адже іншого разу гроші вже виділять з наших кишень на ту саму ділянку дороги або не виділять взагалі й дороги будуть розбиті», – наголосила експерт.

Вона акцентувала, що є області, які мають найгірші показники. Наприклад, дуже поганий стан доріг у Черкаській та Кіровоградській областях.

«Є сподівання, що завдяки спільній програмі з ООН будуть зміни. Є позитивний відгук місцевої влади на цю програму. Можливо, вже місцева влада, яка після децентралізації отримала ці дороги, вживатиме заходів і доводитиме це до ладу. Раніше це здійснювалося службою автомобільних доріг. Тому головне, як влада реагує на проблему – приховує чи виправляє», – резюмувала Наталія Форсюк.

Як політики обіцяють покращити українські дороги – в нашому огляді.

Також «Слово і Діло» розбиралось, як голови обласних адміністрацій дбають про дороги.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...