Розподіл церковного майна та захоплення храмів: чого чекати після Собору

Читать на русском
Віталій Куликполітичний експерт

В Україні є проблема з церковним майном. Політики, ймовірно, втручатимуться в цей процес, тому що на цьому можна отримати політичні дивіденди.

Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політолог Віталій Кулик, оцінюючи застереження президента щодо представників радикальних організацій з приводу захоплень храмів УПЦ МП.

«У першу чергу проблема в тому, що майно перебуває в тимчасовому володінні єпархій та приходів або власності, записане на окремих священиків чи на благодійні фонди, які будували для церкви. Проблемні точки закладені», – зазначив Кулик.

Наприклад, приблизно рік тому РПЦ ініціювала передачу майна від приходів до єпархій. Зроблено це було не церковними рішеннями, а рішеннями міських рад, селищних, уточнив він.

До яких церков ходять українці: як змінювалася релігійна прихильність населення останні п’ять роківБільшість українців ще не визначилися з питанням, хто міг би очолити помісну церкву в Україні, хоча 54 відсотки виступають за автокефалію.

«Приход таким чином втрачав, церковний комплекс переходив у володіння єпархії. При тому, оскільки єпископ не переходить з єпархією до помісної церкви, відповідно, потім, якщо священник перейде до помісної церкви, це не означає, що він зможе забрати приход із собою. Він не матиме законних прав на церковне майно», – пояснив експерт.

Він не виключив, що цим можуть скористатися різні політичні сили. Наприклад, приход переходить до помісної церкви, а єпархія імітує розкол у приході. Відбувається майновий спір з приводу того, хто ж володітиме майновим комплексом цієї церкви.

«Чи, наприклад, будинок приватизований на священика, а церква – в управлінні приходу чи єпархії. Кому вони належатимуть? Як ділити? Таких питань буде багато», – додав Кулик.

На його думку, політики втручатимуться в цей процес, тому що на цьому можна отримати політичні дивіденди, штучно розпалювати конфлікти й мобілізувати електорат, наприклад, показавши, що РПЦ переслідують, на священиків чинять тиск, забирають майно.

З іншого боку, в нас є радикали, які також готові попіаритися на цьому, підкреслив він.

«Інколи це просто корисні ідіоти, грубо кажучи, які підігрують медіа РФ, прикриваючись патріотичними гаслами», – акцентував політолог.

За його словами, логічно було б створити трастовий фонд, будувати нові церкви під помісну церкву, створювати майновий комплекс окремо, паралельно, а потім забирати те, що поступово переходитиме з майном до помісної церкви. Цей процес може розтягнутися на роки.

«Однак, імовірно, в нас керуватимуться радянським принципом «забрати й поділити» – перейменувати, законом примусити передати майно, позбавити права оренди на лаври та монастирі. Це може викликати провокації», – наголосив фахівець.

При цьому поступово представники УПЦ МП долучатимуться до помісної церкви, оскільки РПЦ втрачатиме вплив, додав він.

«Навряд чи в них завжди буде підтримка в органах силовиків чи у владі. З часом від РПЦ будуть відколюватися. Однак цей процес буде тривалим. Хтось боїться, хтось – під тиском спонсорів, інші – залежні від політики, хтось є ставлеником єпископів чи чимось зобов’язаний вищому церковному керівництву. Ще є фанатики, для яких «русский мир» – основне», – резюмував Віталій Кулик.

Нагадаємо, 15 грудня в Києві відбувся Об'єднавчий собор, на якому була створена помісна Православна церква України. Її головою став митрополит Переяславський і Білоцерківський Епіфаній (Думенко).

31 травня 2018 року президент України Петро Порошенко запевнив, що український народ отримає томос про єдину помісну православну церкву.

Як змінювалася релігійна прихильність населення за останні п'ять років – за посиланням.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...