За рік до виборів час підбити підсумки роботи Верховної Ради VIII скликання й подивитись, як кожен окремо взятий народний депутат виконував те, що пообіцяв перед виборами, а також під час каденції. Щодня «Слово і Діло» аналізуватиме рівень відповідальності двох народних обранців, поки не пройдеться всім списком парламентарів. Причому рівень відповідальності нардепів наш портал відстежує з моменту їх вступу на посаду. Сьогодні ми розбирались, як працює Ігор Попов (фракція Радикальної партії Олега Ляшка).
Попов пройшов до Верховної Ради в листопаді 2014 року 6-м номером від Радикальної партії Олега Ляшка. Зараз він є заступником голови комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції. За час каденції він дав 35 обіцянок, включаючи передвиборчі, з яких 11 виконав (31%), а 12 – провалив.
У березні 2017 року нардеп заявив, що зареєструє проект змін до ЗУ «Про запобігання корупції», який передбачає обов'язкове заповнення декларації про майно колишніми президентами, міністрами, прокурорами, керівниками Адміністрації президента й народними депутатами.
«Але я знімаю цю поправку. Я вважаю, що внесу це окремим законом, ми проведемо додаткові консультації, ми сформуємо ті посади, які ми додамо. І ми будемо вимагати, щоб уже в 2017 році вони подавали декларації», – заявив Попов під час засідання Верховної Ради. Однак за рік нардеп так і не зареєстрував обіцяний законопроект.
У квітні 2017 року Попов запевнив, що «радикали» розблокують парламентську трибуну лише після виконання всіх їхніх вимог, пов'язаних із тарифним рішенням НКРЕКП: звільнення всього керівного складу Нацкомісії, скасування її постанови про запровадження абонплати за користування газовими мережами й повернення під державний контроль комунальних та державних газорозподільних мереж.
Буквально наступного дня «радикали» залишили сесійну залу під час пленарного засідання для того, щоб виступити на засіданні уряду, й тим самим розблокували трибуну. Це дало можливість народним депутатам від інших фракцій проводити свої виступи з парламентської трибуни. Після свого виступу на Кабміні РПЛ не стала продовжувати блокування, при цьому жодна з вимог «радикалів» щодо НКРЕКП не була виконана.
Також Попов провалив передвиборчу програмну обіцянку партії запровадити кризовий податок для олігархів, оскільки за чотири роки ані він сам, ані його колеги з фракції не подали відповідної законодавчої ініціативи.
Вдалося нардепу виконати свій намір підтримати припинення дії окремих положень договору про дружбу з РФ. Коли Рада голосувала 6 грудня 2018 року за президентський проект закону про припинення дії договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією, Попов підтримав цю ініціативу.
Також Попов виконав передвиборчу програмну обіцянку сприяти ухваленню закону про вибори за відкритими списками, проголосувавши за проект Виборчого кодексу України авторства Андрія Парубія, Леоніда Ємця, Олександра Черненка. Проектом кодексу передбачається зміна виборчого законодавства України. Зокрема, запроваджується механізм обрання народних депутатів за системою відкритих пропорційних списків.
Два роки тому Попов запевнив, що він проголосує за нову редакцію закону про електронні декларації. За його словами, в парламенті існує консенсус щодо ухвалення законопроектів, які дозволять отримати безвізовий режим із Євросоюзом. Нагадаємо, що напередодні, президент Петро Порошенко наклав вето на ухваленй Верховною Радою законопроект про запровадження системи електронного декларування майна чиновників у 2016 році. Попов, як і обіцяв, підтримав ухвалення зазначеного законопроекту.
До кінця каденції Попову потрібно виконати ще 12 обіцянок. Три роки тому він заявив, що фракція Радикальної партії не голосуватиме за нинішній текст внесення змін до Конституції в частині децентралізації влади.
«У мене претензії до підготовки процедури змін до Конституції. Консультації, мабуть, проводилися лише з Кремлем, але з науковим експертним товариством і громадськістю не проводилися. Саме тому ми бачимо кривий текст. В мене претензії і до статусу перфектів, і до права розпуску, і до закріплення особливих положень щодо статусу окремих районів. Фракція Радикальної партії за такий текст голосувати не буде, хоча прогнозують, що він набере 226 голосів, але 300 він не набере», – заявив нардеп.
Нагадаємо, що 2 липня 2015 року президент вніс до Верховної Ради проект закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)». У серпні Рада ухвалила постанову про попереднє схвалення зазначеного законопроекту. При цьому депутати від фракції Радикальної партії всім складом проголосували «проти». Після цього законопроект про децентралізацію влади ще не розглядався в другому читанні.
Також Попову потрібно виконати кілька передвиборчих обіцянок, зокрема про те, що в Україні будуть збудовані нові виробництва, які будуть розташовані ближче до кордону з ЄС, а також запевнення, що в Україні буде відновлене виробництво повного циклу.
Ще нардеп три роки тому пообіцяв, що не вийде зі складу фракції Радикальної партії.
Подивитись, як виконують свої обіцянки інші нардепи, про яких ми писали раніше, можна в рубриці «Обіцянки країни чудес».
Ви можете також перевірити кількість обіцянок та якість їх виконання будь-яким політиком, скориставшись нашою відеоінструкцією.
Усі обіцянки чинних народних депутатів уже проаналізовані за методологією «Слова і Діла». Прочитати аналіз кожної обіцянки будь-якого нардепа можна в рубриці «Верховна Рада» в розділі «Політики».
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»