Важливо враховувати, що входить у ціну. Якщо в Україні ціна для населення 1,60 гривні, то для підприємств ціна близько 3 гривень.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів експерт «Реанімаційного пакета реформ» Святослав Павлюк, оцінюючи заяву «Нафтогазу» про те, що вартість електроенергії для побутових споживачів у Києві найнижча в Європі й становить 3,64 євроцента за кіловат-годину.
«У нас є два типу крос-субсидій на ринку електроенергії. По-перше, платять підприємства більше, цей надлишок зараховується для населення. Таким чином, для населення ціна нижча», – зазначив Павлюк.
Крім того, в нас є атомна генерація, яка фактично субсидує зелену генерацію й теплову, додав він.
За його словами, загальний обсяг крос-субсидій на ринку становить за минулий рік близько 47 мільярдів гривень. Ця сума є дотацією від промисловості від атомної енергетики до населення.
«Це в ціні не вказано. Тобто електроенергія для населення на сьогодні є набагато дорожчою за фактом», – підкреслив енергетик.
Якщо говорити про порівняння з іншими країнами, то в нас те, що називають зеленим тарифом, є фактично дотацією «Енергоатому» енергоринку, уточнив він.
Скільки українці заборгували за комунальні послугиБорги населення за комунальні послуги зросли на 45 відсотків. Хоча в середньому українці розрахувалися перед комунальниками на 92,6 відсотка.
«У нас так склався енергоринок. Є тарифи регульовані та нерегульовані. Регульовані включають встановлену низьку ціну для боржників. «Енергоатом», який виробляє 50%, продає її за найнижчою ціною. Відбувається фактично субсидування і населення, і зеленого тарифу. Ця дельта зеленого тарифу не показана в нас, але чітко показана в ціні на електроенергію в Німеччині, Данії та інших країнах ЄС», – пояснив Павлюк.
У низці країн ЄС цей зелений тариф включений до самої вартості електроенергії, тому в Європі висока ціна електроенергії, але там є енергетичний перехід до відновлювальних джерел енергії, акцентував він.
«Тоді як в Україні ми маємо кредитування атомною енергетикою всього енергокомплексу», – констатував експерт.
Також він не виключив, що наступного року ціни на електроенергію можуть зрости.
За його словами, є два типи генерації – базова та маневрена. Базова працює стабільно, постійно завантажена й не реагує на вечірні та ранкові піки й провали.
«Ця електроенергія прогнозована, затрати – також. Відповідно, вона матиме нижчу ціну», – наголосив фахівець.
Однак, за його словами, дорожчою стає маневрена генерація. В нас значна частина електроенергії споживається в піково-провальному режимі. Піки споживання – ранок та вечір, провали – вночі.
«Щоб закрити провали споживання, потрібно включити та виключити електростанцію. На цей момент є вугільні електростанції. ККД їх складає близько 30%, а в Німеччині – 37%. Тобто у нас на вироблення того ж самого кіловату з вугілля йде на 25-30% більше, ніж у німців. Маневрена електроенергія в нас апріорі буде дорожчою, хочемо ми цього чи ні», – пояснив експерт.
На його думку, має з’явитися чітка диференціація між нічним і денним тарифом.
«Як у ситуації з мобільним зв’язком є різні тарифні плани, так і тут з’являтмуться різні плани споживання електроенергії, яку можна буде купувати в різних постачальників. Однак тарифи відрізнятимуться залежно від того, який характер споживання. Диференціація точно з’явиться. Ціна піде вгору, але ринок електроенергії до цього не готовий», – резюмував Святослав Павлюк.
Найбільше за електроенергію платять жителі столиці Данії Копенгагена (32,16 євроцента), столиці Німеччини Берліна (30,48 євроцента) та столиці Іспанії Мадрида (25,04 євроцента).
Скільки українці заборгували за комунальні послуги – на інфографіці.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»