Очевидно, що всі починають готуватися до виборів, розуміючи, що в разі неефективності своєї роботи втратять місця. Відповідно, озвучені промовисті плани на 2019 рік.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, оцінюючи заяву представників Держпродспоживслужби про те, що із січня наступного року виробників продуктів перевірятимуть без попередження.
«Повноваження, гроші, працівники якраз для позапланових перевірок без попередження Держпродспоживслужбі були надані ще навесні 2018 року. Минуло дев’ять місяців. Скільки їх не закликали ГО, споживачі, які скаржилися, й тут раптом у них виникло бажання перевіряти виробників продуктів», – зазначив Дорошенко.
На його думку, такі наміри є радше просто бажанням залишитися на своїх місцях після формування нового уряду, тому зараз починають імітувати бурхливу діяльність.
Якщо в Держпродспоживслужбі почнуть дійсно робити такі перевірки, це добре, але весь час до цього були лише заяви та заклики, додав він.
«Нічого насправді не робилося. Питання в тому, що в нас настільки професійний рівень всіх держслужбовців впав, що це просто катастрофа. В такому стані вони вже кілька років. Реформи настільки половинчасті, що слово «реформа» вже викликає відчуття жаху або злості в суспільства», – уточнив експерт.
Ціни на продукти: в Україні сильно подорожчали пшоно та моркваВ Україні за цей рік подорожчали всі базові продукти. Значно зросла ціна на сало, пшоно, моркву та яйця.
«Зараз починається друга дія однієї й тієї ж п’єси, коли ті ж самі люди, які провалили перший акт п’єси, хочуть продемонструвати, що вони на щось здатні», – підкреслив він.
Дорошенко нагадав, що навесні очікувалося, що влітку будуть уже результати перевірок, але літо минуло, а відмазкою весь час слугувало те, що потрібно узгодити внутрішні нормативні акти.
«Виходить, за весь період роботи не вистачило часу узгодити нормативні акти? Пізніше обіцяли почати перевірки з осені. Осінь минула. Тому наразі можна відповісти лише відомим висловом: «Не вірю», – констатував він.
Зокрема, в питанні захисту споживачів та перевірки продукції європейська практика полягає в тому, що виробник або постачальник на митниці пред’являє ті документи, які має, тобто він не має проводити лабораторних досліджень і надавати купу сертифікатів. Він показує лише ті сертифікати, які ухвалені в Європі, їх цілком достатньо.
«Уже потім починаються справжні перевірки, коли товар уже на полицях. Коли товар уже продається, громадські організації держава та недержавні організації, самі торгові мережі проводять вибіркові дослідження. Якщо знайдені відхилення від норми, то знімають весь товар, який є в країні. Або визначається, чи має він зніматись, адже присутній ще ризик, що це буде небезпечно», – пояснив фахівець.
Далі фактично товар конфіскований, а якщо доведене відхилення, товар знищують, після чого накладаються величезні штрафи, набагато більші, ніж сума всього товару, наголосив він.
«У підсумку в країні просто буде більше неможливо працювати. А якщо ти в одній із країн ЄС працював і мав негативну практику, то до іншої країни ЄС потрапити буде неможливо», – підкреслив експерт.
Згорають усі підготовчі дії – сертифіктиції, маркетинг, усе зводиться нанівець, додав він.
«Тому в Європі ставлення до виходу на ринок таке, що одного разу виходиш і все, а далі роками працюєш на цьому ринку. Тому там діють дуже обережно. Натомість в Україні майже ніхто не знає, що купує, яку їжу ми вживаємо. Ніхто цього не досліджує. В цьому винна Держпродспоживслужба», – резюмував Олексій Дорошенко.
Як з’ясувалось, українці витрачають на продукти більш ніж половину доходу.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»