Чотири роки роботи ВР: яких результатів досягли депутати

Читать на русском
Катерина Одарченкополіттехнолог

Ми бачимо, що загальний цикл через конфлікти всередині системи не працює, а коаліція з'являється ситуативно.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповіла політтехнолог Катерина Одарченко, підбиваючи підсумки чотирьох років роботи ВР.

Вона звернула увагу, що кризові регулятивні акти, незбалансовані бюджети характерні для кожного скликання, але особливо для цього. Зокрема, виявилося це в період, коли в банківській системі стався банкопад.

Потім, звичайно, Рада затвердила низку угод про вільну торгівлю, що є важливою інтеграцією в світову спільноту, додала експерт.

«Але водночас, якщо говорити про очікування, які стосуються реформування якісного складу політичних еліт, виборчого законодавства, йдеться не лише про перехід на пропорційну систему виборів, а боротьбу з технічними партіями, наприклад, іншими процесами, які впливають, то тут зрушень у роботі ВР не спостерігається», – зазначила Одарченко.

Ще один аспект роботи пов'язаний із законодавством про національну безпеку. Є низка законодавчих актів, які залишають країну в підвішеному стані, підкреслила вона.

«Зараз запровадили воєнний стан, але чому такого рішення не ухвалили після «котлів», наприклад? Тоді в нас було АТО, а зараз у нас уже інша реакція», – уточнила політтехнолог.

Парламент восьмого скликання вже більшою мірою керується рейтингами, ніж державною позицією. Досить подивитися на рейтинги корупції, щастя. Країна не поліпшила показників. Це ключовий показник ефективності Ради.

На її думку, наступного року потрібно дивитися за приватизаційними процесами, тому що бюджет наповнювати нічим.

«При цьому є низка зухвалих лобістських законопроектів, що дозволяють існувати таким схемам, як «Роттердам плюс», «Дюссельдорф плюс». На цих схемах ми втрачаємо мільярди», – пояснила вона.

Провальними можна вважати всі законопроекти ВР, які пов'язані з прямим оподаткуванням, наприклад, рішення про підвищення акцизів, про податки для посилок, акцентувала фахівець.

«Це все спроба збору грошей із людей, які й так платять. Це великі провали. Другий провал – відмова підтримати законопроект про податок на виведений капітал. Бізнес за нього бореться п'ять років щонайменше», – наголосила вона.

При цьому, на її думку, до позитивних рішень Ради можна віднести підписання ЗВТ загалом, для президента – візову лібералізацію.

Жінки чи чоловіки: хто серед нардепів краще виконує обіцянкиЖінки та чоловіки у Верховній Раді виконують обіцянки на однаковому рівні. Наразі реалізовано по 36 відсотків.

«Хоча візова лібералізація не покращує економічний клімат. Наскільки це можна назвати перемогою для України – питання», – підкреслила експерт.

Також, за її словами, ситуація з коаліцією у ВР ситуативна. Тобто коли голосування за бюджет, то коаліція є, коли голосування за якісь політичні питання – коаліції немає.

«Очевидною стала тенденція поляризації – або ви агенти Кремля, або голосуйте. Це неконструктивна позиція», – резюмувала Катерина Одарченко.

Як з'ясувало «Слово і Діло», народні депутати в своїх передвиборчих програмах дали загалом 2070 обіцянок, виконали кожну четверту – 23%.

Раніше «Слово і Діло» писало про те, хто з нардепів за чотири роки не виконав жодної обіцянки.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: