Бюджет на наступний рік не є найскладнішим, найскладнішим є процес його ухвалення, тому що цього року розгляд кошторису дуже прискорений. Це має лише одне пояснення – владі дуже потрібно отримати до кінця року транш МВФ.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив голова Комітету економістів України Андрій Новак, оцінюючи бюджет на наступний рік.
«Місія МВФ, яка була у вересні в Україні, дала чітке розуміння, що Україна може розраховувати на наступний транш лише після остаточного ухвалення бюджету. Навіть ухвалення в першому читанні недостатньо. Кредитори хочуть бачити кінцевий документ, ухвалений бюджет як закон», – зазначив Новак.
За його словами, така позиція кредиторів зрозуміла, оскільки МВФ намагається захистити себе від можливих сюрпризів, які можуть виникнути між першим та другим читанням.
Він нагадав, що таким сюрпризом два роки тому стала ідея депутатів удвічі підняти мінімальну зарплату – з 1600 до 3200 гривень.
Проект бюджету-2019: чим відрізняється від пропозицій на 2018 рікУ проекті бюджету на 2019 рік закладено зростання доходів, витрат і інфляції. Курс гривні може зміцнитися, а мінімалка вирости.
«Щоб не було таких сюрпризів, МВФ вимагає спочатку ухвалення бюджету як закону, а потім Україна може розраховувати на наступний транш», – уточнив експерт.
На його думку, сам кошторис не є складнішим за бюджети попередніх років.
«Структурно бюджет-2019 є ксерокопією бюджету цього року, як і попереднього. Зокрема, за структурою доходної, витратної частин, співвідношенням між доходною та витратною частинами, центральним та місцевим бюджетами це ксерокопія минулорічних документів. Нічого складного в самому бюджеті немає, складний сам процес ухвалення, бо він у прискореному режимі», – пояснив він.
Економіст додав, що до кошторису закладені певні ризики щодо невиконання дохідної частини, зокрема в статті доходів від приватизації. Закладені великі суми, розрахунок іде на так звану велику приватизацію наступного року.
Однак, як показала практика, в рік виборів, тим паче в 2019-му буде дві виборчі кампанії, велика приватизація не відбувається, констатував він.
«Тому всю цю суму в розмірі майже 17 мільярдів від приватизації, на яку розраховує уряд, можна спокійно додавати до дефіциту бюджету», – підкреслив експерт.
По-друге, чомусь раптом між першим та другим читанням уряд вирішив, що отримає 22 мільярди гривень він податку на прибуток, наголосив він.
«Звідки з’явилася така фантазія, важко уявити. За загальним станом у бюджеті наступного року закладається падіння зростання ВВП. Якщо цього року прогноз 3,2-3,3% зростання, то на наступний рік у самому бюджеті закладені 3%. Як при падінні темпів зростання економіки уряд хоче більше отримати від податку на прибуток – загадка», – акцентував Новак.
При цьому залишається величезна залежність України від траншів МВФ та ЄС. Якщо наступного року коштів не буде, виникнуть великі проблеми з виконанням кошторису, поповненням золотовалютних резервів, а це ризик для курсу гривні, додав він.
«Це не бюджет розвитку. Це навіть не соціальний бюджет. Соціальні статті – мінімальна зарплата, прожитковий мінімум – зростають в межах офіційного показника інфляції, але реальна інфляція набагато вища», – пояснив економіст.
Водночас витрати на силові структури – оборону, МВС, ГПУ, суди – десятки відсотків, уточнив він.
«Виходить, на соціальні статті – лічені відсотки, від 5-7%, лише на мінімалку 13% зростання, але при цьому на силові структури понад 20%. Все пізнається в порівнянні. Відсоток зростанні на силові структури набагато вищий, ніж на соціалку. Це точно не соціальний бюджет, тим більше не бюджет розвитку. За таких співвідношень витрат на держуправління, силовий блок очевидно, що це пріоритет для влади, а не розвиток реальних секторів економіки», – резюмував Андрій Новак.
Раніше «Слово і Діло» аналізувало, як проект бюджету-2019 відрізняється від проекту на цей рік.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»