26 жовтня 2014 року в Україні пройшли парламентські вибори. ЦВК запевняла, що вибори до Верховної Ради проходили чесно, й визнала обраним 421 нардепа. До парламенту пройшли шість партій. Тоді глава держави залишився задоволений виборами, резюмувавши, що до нової Ради пройде більшість партій, які підтримують мирний план президента. Через місяць у Верховній Раді була створена коаліція в складі п'яти фракцій, до якої увійшли «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Самопоміч», Радикальна партія Ляшка та «Батьківщина». Коаліція отримала назву «Європейська Україна».
Політолог Володимир Цибулько підкреслив, що цей парламент став історичним, оскільки на ньому була відповідальність за перезаснування держави.
«Держава фактично повернулась у формат парламентсько-президентської республіки, й попри традицію відмови від виконання передвиборчих програм, цей парламент таки знайшов формулу, як створити коаліцію й внести до договірних відносин свої програмні засади», – зазначив Цибулько.
Це вже незворотна новація для України, всі наступні парламенти змушені будуть діяти саме так, додав він.
Насправді, за кількістю реформістських законів, реформ – пенсійної, медичної та освітньої – це справді історичне скликання, що є зміною певної політичної традиції, пояснив експерт.
За його словами, в нас фактично після кожного обрання нової Ради забувалися передвиборчі обіцянки, а ВР боялася братися за якісь стратегічні теми. Ця влада взялася за стратегічні теми, адже пенсійна, медична, освітня реформи – це стратегічні теми.
Ще важливо, що ця Рада змогла інкорпоруватися в систему європейських міжпарламентських зв’язків, уточнив він.
«Це одна з найсерйозніших перемог парламентського життя», – підкреслив Цибулько.
Однак, безумовно, присутні прогалини, серед іншого, кілька основних, наголосив він.
«По-перше, парламент не зміг змінити виборчу систему. По-друге, присутня демонстративна корпоративна солідарність, коли є навіть усі ознаки кримінального злочину, але депутатський корпус не здає своїх. Це дуже ризиковано», – констатував політолог.
Дев'ять нардепів VIII скликання не надіслали жодного запитуТроє нардепів з Опоблоку, троє позафракційних і троє з БПП, Відродження та Радикальної партії не відправили жодного запиту.
Крім того, є проблема прогулів, ба більше, деякі нардепи взагалі не з’являються до ВР, додав він.
На його переконання, щоб вирішити цю проблему, потрібно запровадити правило: якщо півроку депутат не відвідує одну сесію, він має бути позбавлений депутатського мандата. Тут потрібно знайти лазівки, які дозволять автоматично позбавляти мандата в разі невідвідування сесії.
Щодо кнопкодавства також є нюанси, проте, на його думку, потрібно переходити на електронне голосування незалежно від місця перебування депутата.
«За нинішніх умов ми не маємо впиратися в регламенти 13-го століття, де все голосується лише в сесійній залі. Цілком прийнятно в інформаційну епоху голосувати будь-де. На виборах Естонія, наприклад, запровадила електронне голосування. Нам же важлива не фізична присутність депутата в залі, а його позиція. Тому слід запровадити особисте електронне голосування», – акцентував експерт.
Щодо коаліції, то вона потрібна на момент створення уряду. Тема коаліції може з’явитися лише тоді, коли 30 днів не ухвалюються законопроекти.
«Коаліція потрібна на момент створення уряду. Це не наша новація, а роз’яснення Венеційської комісії, КСУ. Створений уряд, проголосована програма, якщо є коаліційна угода, то коаліція потрібна для своєрідної звітності, звірення маршруту. Якщо є голоси на ухвалення законів, значить, коаліція існує», – резюмував Володимир Цибулько.
Більше про вибори в різних країнах – на інфографіці.
Раніше ми з’ясували, які дев'ять нардепів VIII скликання не надіслали жодного запиту, а хто увійшов до топ-10 найактивніших нардепів, що надіслали найбільше запитів.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»