За даними Мінекономрозвитку і торгівлі України, в червні найбільша середня заробітна платня, попри війну, зафіксована в Донецькій області, її розмір сягнув 9774 гривень. До трійки лідерів увійшла Київська область – 9481 гривня та Дніпропетровська область – 9065 гривень. При цьому в МЕРТ говорять, що середня номінальна заробітна плата в Україні за червень 2018 року в 2,5 раза більша за мінімалку й на 24,2% більша за показники червня минулого року. До слова, 18 лютого 2018 року прем’єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв, що в 2018 році середня зарплата становитиме близько 10 тисяч гривень.
Голова комітету економістів України Андрій Новак розповів, що показником середньої зарплати зараз маніпулюють.
«Показник середньої зарплати став предметом статистичного обману, тому що та середня зарплата, яка вказується загалом у країні, є досить рідкісною навіть у найбільш забепеченому місці – у столиці, не кажучи про менші міста, райцентри чи сільську місцевість. Як виводять такий показник середньої зарплати – загадка. Очевидно, задіяні статистичні маніпуляції, коли враховують те, що потрібно, а що не потрібно – ні», – зазначив Новак.
За його словами, якщо аналізувати Донецьку область, то йдеться, мабуть, про підконтрольну українській владі територію.
Високий показник середньої зарплати там можна пояснити лише особливим статусом Донецької та Луганської областей, окремою статтею витрат на забезпечення перш за все українських органів влади, які там функціонують, підкреслив він.
«Можливо, витягують ситуацію соціальні програми, які реалізуються в цих областях під управлінням тимчасових адміністрацій», – уточнив економіст.
Плани уряду щодо середньої зарплати на рівні 10 тисяч реалізувати можна, інше питання, за рахунок чого, додав він.
Експерт пояснив, що річ не в номіналі, не в сумі зарплати та пенсії, а в купівельній спроможності.
Він нагадав, що ми вже проходили схожу історію на початку 90-х. Тоді майже всі українці були номінально мільйонерами, але купити за ці мільйони з кожним днем можна було дедалі менше товарів і послуг.
«Друкарський верстат працює, його можна запустити в режим роботи в три зміни безперервно, надрукувати кошти й роздати людям, грубо кажучи. Однак від цього купівельна спроможність людей лише падатиме. Гонитва за номінальними сумами – неправильний базовий підхід на самому початку», – резюмував Андрій Новак.
Раніше аналітики порталу розповіли, як змінилася купівельна спроможність українців за три роки.
Хочете обговорити матеріал? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»