Два роки Супрун у МОЗ: як усе починалося та чи вдалася медреформа

Читать на русском
Андрій Гукмедичний експерт

«Медицина не знала змін із минулого століття. Її довели до розрухи. Уляна Супрун розпочала реформу, щоб це змінити. Вона – волонтер, яка приїхала сюди працювати», – впевнено заявив прем'єр-міністр Володимир Гройсман. У липні 2016 року Уляну Супрун призначили в. о. міністра охорони здоров'я. Тоді ж Гройсман переконував, що внесе її кандидатуру, щойно коаліція визначить спільну позицію з цього питання. Сьогодні виповнюється рівно 2 роки з моменту призначення Супрун до МОЗ. На посаду міністра уродженку США так і не затвердили. Мабуть, коаліція все ще в пошуках консенсусу, а ось зміни в медичній галузі, не без дискусій, але запустили. За даними порталу, за перший рік (із 27 липня 2016 до 29 травня 2017 року) своєї роботи Супрун дала 25 обіцянок, з яких лише 4 виконала, 3 – провалила, а ще 18 запевнень автоматично перейшли на наступний рік. У процентному співвідношенні вийшло, що Супрун виконала лише 16% своїх обіцянок.

Супрун у МОЗ. Без варіантів?

Лікар, член організації «Українська асоціація сприяння охороні здоров'я населення» Андрій Гук звернув увагу, що наразі, враховуючи статус в. о., очевидно, та й прем’єр не приховує, що за медичну реформу нестиме відповідальність саме він.

«Проте на прикладі того, як було з попереднім урядом Яценюка, є побоювання, що ніхто відповідальності нести не буде», – застеріг фахівець.

Експерт нагадав момент призначення Супрун і зазначив, що перед тим, як їй запропонували вакансію, щонайменше 15 особам також надходила пропозиція, але ніхто не погодився на ті умови.

Два роки на посаді в. о. міністра охорони здоров'я: як виконувала обіцянки СупрунСупрун все-таки запустила медичну реформу на первинній ланці, домоглась ухвалення закону про трансплантацію, але не впоралася з держзакупівлями ліків і забезпеченням пацієнтів безкоштовними ліками.

«А умови такі, що без додаткових коштів, без інвестицій робити реформу не можна. Будь-які зміни без грошей лише погіршують стан речей. Тим більше, враховуючи, що Україна, будучи країною з ринковою економікою, будучи в стані гібридної війни, зікнулася з проблемами, з якими раніше жодна з європейських країн не стикалася», – пояснив Гук.

Наразі, на його думку, важко сказати, що Супрун є лідером.

«Тому її кандидатуру й не виносять до зали на голосування. Якщо не буде голосів, це доведе просто, що до неї довіри немає», – підкреслив він.

План реформи

На сьогодні вже є проблеми з реформою, тому що як такої реформи немає, додав експерт.

«Класичний менеджмент передбачає кілька речей. Зокрема, створення плану реформи. Ми бачили багато різних концепцій та проектів, стратегій, але чомусь жодного немає як урядового документу», – звернув увагу фахівець.

Він наголосив, що, наприклад, є стратегія розвитку туризму чи стратегія реформи держслужби, місцевого самоврядування, але в цьому конкретному випадку стратегічного документа немає.

«Радше ми спостерігаємо якесь латання дірок, на жаль», – уточнив Гук.

Він навів приклад, що ухвалили закон про державні фінансові гарантії, але він не виконується, оскільки в ньому вказано, що має витрачатися не менш ніж 5% ВВП, а це близько 180 мільярдів гривень.

«За фактом, у бюджеті є неповних 115 мільярдів. Це вже перша невідповідність, адже заявлено було одне, а на практиці ми бачимо інше», – акцентував фахівець.

Медицина потребує змін. Та чи є кошти?

Щодо системи фінансування, продовжив експерт, то без глибинної модернізації системи неможливо, щоб система охорони здоров’я ефективно запрацювала.

«Скоротимо кількість закладів охорони здоров’я, збільшимо зарплату й усе буде добре – не аргумент», - підкреслив він.

Фахівець зазначив, що досі не ввели в дію електронну систему охорони здоров’я, є лише певні її елементи.

«Тому ми зараз не можемо знати, скільки взагалі людей в Україні, яка смертність, яка захворюваність. Без побудови електронної системи охорони здоров’я це неможливо. А це все кошти. Відповідно, висновок такий, що акумуляції коштів на реформу не відбулося», – уточнив він.

Акумуляції коштів на реформу не відбулося. Складно робити ефективну реформу без коштів, які мають використовуватися на нові технології в медицині у сфері менеджменту. Про кардіохірургію чи інші напрямки вже навіть не йдеться.

Ба більше, деякі аспекти, які зараз пропонуються як новизна, приписна кампанія – все це звучало ще в 2005 році, але тоді не було політичної волі, пояснив експерт.

«Зараз, якщо є політична воля, то немає ресурсів на її виконання й немає кому виконувати запропоновані підходи», - констатував він.

З плюсів дійсно слід відзначити перехід на модель сімейного лікаря, додав фахівець.

«Це європейська практика. Основа медицини. Це дійсно лікар, який лікує від більшості найпоширеніших хвороб. Він має бути в кожного. Сімейний – той, хто лікує всю сім’ю. Це не тотожні поняття, але подібні. Лише 20% хворих потребують стаціонарного лікування протягом року. 80% потребують амбулаторного лікування, спостереження. Майбутнє за сімейними лікарями», – резюмував Андрій Гук.

Детальні підсумки двох років роботи Уляни Супрун у МОЗ – на нашій інфографіці.

Скільки ліків закупила держава в 2016-2017 роках і що з цього отримали українці –за посиланням.

Також аналітики порталу з’ясували, чи є в Україні безкоштовні ліки та які ліки й аналізи мають бути безкоштовними.

Хочете обговорити матеріал? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...