Безкоштовні ліки, які отримують за різними держпрограмами, насправді оплачуються з наших податків, оскільки закуповуються за кошти бюджету та розподіляються за регіонами залежно від потреб. Коли в 2015 році Україна перейшла на нові правила закупівлі ліків через міжнародні спеціалізовані організації, з одного боку країна відчутно зекономила, а з іншого – більшість ліків, вакцин та медпрепаратів потрапляли до пацієнтів із запізненням. Ми пропонуємо подивитися, скільки грошей держава витратила на ліки впродовж 2016-2017 років, і порівняти, як відбувався розподіл та постачання препаратів на місця.
У 2016 році на централізовану закупівлю ліків з бюджету було виділено 3,9 млрд грн, з них 91,75% (3,6 млрд грн) витрачено міжнародними організаціями, при тому що 100% коштів вони отримали авансом. Договори були укладені таким чином, що спочатку треба було заплатити аванс і лише потім отримати ліки. Але давно відома схема «ввечері гроші – зранку стільці» чомусь не спрацювала й більшість препаратів потрапила до пацієнтів лише наступного року.
Чи є в Україні безкоштовні ліки?Уляна Супрун за допомогою програми «Ліки є» переконує українців, що вони можуть отримати безкоштовні ліки за різними держпрограмами. Але в реальності виявляється, що цими можливостями можуть скористатися 10-20 відсотків пацієнтів.
Станом на липень нинішнього року в регіони України доставлено 84,73% від сум перерахованих авансів. Причому, це «середня температурі по лікарні», тому що вакцин було поставлено на 34% від авансу, витратних матеріалів для дитячого діалізу – на 55%, ліків для дітей хворих на аутизм – на 42%. До того ж за два з половиною роки в деяких закуплених препаратів сплив термін придатності. Частина з них і досі «в дорозі».
У 2017 році ситуація дещо змінилася. На ліки держава витратила 6,012 млрд грн, з яких 82,24% (4,9 млрд грн) пішли 100-відсотковим авансом через міжнародні організації для закупівлі медпрепаратів, які станом на травень цього року доставлені до лікарень та медзакладів України лише на 37,17% від витраченого. При цьому вакцин було поставлено тільки на 2,7% від авансу, ліків для дитячої онкології – на 18%, дорогих препаратів для трансплантації – 26%, а за багатьма напрямками поки що взагалі не постачалося нічого.
У звіті Рахункової палати за 2017 рік йдеться про те, що МОЗ не забезпечив результативного використання бюджетних коштів 2015–2017 років на закупівлю ліків.
«За результатами закупівель, які МОЗ проводив самостійно, оплата постачальникам за матеріальні цінності здійснювалась за фактом їх поставки й лише в окремих випадках як попередня оплата. Водночас відповідно до договорів, укладених МОЗ зі спеціалізованими організаціями, для здійснення закупівель проводиться стовідсоткова попередня оплата. У результаті безгосподарності МОЗ на рахунках спеціалізованих організацій ПРООН і ЮНІСЕФ залишилися кошти державного бюджету 2015 року в сумі 93,6 мільйона гривень, або 6,5% від загального обсягу перерахованих ним коштів. Цими коштами спеціалізовані організації користуються й зараз», – зазначено в звіті.
З’ясувалося, що гроші з бюджету від 12 до 20 місяців перебували на рахунках спеціалізованих організацій, поки в країні не було необхідних ліків. До того ж МОЗ, укладаючи договори з міжнародними організаціями, не передбачив у них відповідальності за несвоєчасну поставку ліків та можливість замінити ліки з меншим терміном придатності.
«У результаті лікарські засоби на суму 11,3 мільйона гривень (3,5% від вартості отриманих лікарських засобів) для лікування онкохворих дітей до закінчення терміну їх придатності не використані, а отже, втрачені», – йдеться в звіті Рахункової палати.
Цікаво також порівняти, яким чином розподілялися кошти за різними напрямками медицини та як швидко медпрепарати потрапляли до пацієнтів в 2016 та в 2017 роках. Одне з найболючіших питань – вакцинація. У 2016 році держава виділила понад 590 млн грн на закупівлю вакцин. Станом на червень 2018 року на місця розвезено лише 34,19% від закупки дворічної давнини. Минулого року на вакцини виділено майже 400 млн грн, але на травень цього року в наявності є лише 2,7% від авансу.
Повна передплата була здійснена за препарати для лікування СНІДу, гемодіалізу для дітей, витратні матеріали для донорства й за контрацептиви, але в 2016 році ми за ці гроші отримали від 62 до 100% препаратів, а в 2017-му – взагалі нічого. Вже середина 2018 року, а ліків досі немає. Така ж ситуація з ліками від аутизму, гепатиту В і С та засобами та реагентами для скринінгу новонароджених.
На ліки та витратні матеріали для лікування туберкульозу в 2016 році було виділено понад 200 млн грн (99,9% від потреби) й через два з половиною роки нарешті надійшло майже все необхідне. В 2017 році, зважаючи на те, що в Україні епідемія туберкульозу, на закупівлю ліків виділено понад 550 млн грн, але поки що не надійшло жодного препарату.
Детальніше – на інфографіці.
Раніше ми аналізували, наскільки інформаційна програма МОЗ «Ліки є» відповідає дійсності.
Також ми повідомляли, що Кабмін планує розширити перелік безкоштовних ліків.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»