Навіщо насправді потрібен законопроект про нацбезпеку?

Читать на русском
Василь ВовкЕксперт з питань державної безпеки

На жаль, у нас склалася ситуація, коли парламентарі не визнають, що більшість законів, які ухвалюються, рамкові, тобто не наповнені.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів експерт із питань державної безпеки Василь Вовк, оцінюючи підготовку законопроекту про нацбезпеку, який планують ухвалити до кінця травня.

«Більшість законів у нас просто встановлюють рамки. Цей законопроект не є винятком. Рамки, як правило, стосуються лише одного – хто матиме контроль над тим чи іншим силовим органом та структурою», – зазначив Вовк.

За його словами, така ситуація лягає в контекст наступних виборів.

«Усі розуміють, якими мають бути наступні вибори. Це буде боротьба навіть не за життя, а за якусь, образно кажучи, більш-менш поблажливу смерть для влади. Тому вони намагаються будь-яким чином поставити в рамки свої силові структури – армію, Нацгвардію, СБУ та інші структури, афілійовані МВС», – пояснив експерт.

Законопроект про нацбезпеку ухвалили в першому читанні: як голосувала РадаПрезидентський законопроект про національну безпеку ухвалили в першому читанні. Як голосували нардепи – на інфографіці Слова і Діла.

Також закон вирішує, хто призначає, звільняє та контролює, підкреслив він.

«Говорять про громадський контроль та звітність, але в наших реаліях це все не діє. Очевидно, що в нас до громадських рад, наглядових громадських рад занадто скандальні та бурхливі конкурси. Всі хочуть туди потрапити. Для чого? Зрозуміло, що їх туди відправляють ті ж представники влади, олігархи, щоб мати контроль», – акцентував фахівець.

Тому, на його думку, навряд чи на законопроект про нацбезпеку варто покладати сподівання, бо рамкові закони виписуються лише для впорядкування підлеглості.

«Президент все намагається забрати під себе. ВР хотіла б мати якийсь вплив, вирішувати свої питання, але маємо ситуацію інакшу», – уточнив він.

Експерт додав, що це стосується не лише законопроекту про нацбезпеку, але й рішень, ухвалених раніше.

«Наприклад, Операція Об’єднаних сил із відсічі та стримування збройної агресії Росії на Донбасі. Є наступальна операція та зворотна. Що таке операція з відсічі? Радше це план, щоб приховати свою бездіяльність та відсутність бачення щодо звільнення ОРДЛО. Аналогічно й у випадку із законопроектом про реінтеграцію Донбасу. Чи почалася реінтеграція на підставі закону? На жаль, у нас закони нічого не вирішують. Хіба що комерційні інтереси», – резюмував Василь Вовк.

Раніше аналітики «Слова і Діла» розбирались, як за законопроект проголосували в першому читанні парламентські фракції та групи.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...