Які обіцянки давали нардепи-учасники АТО

Читать на русском
Слово і Діло розбиралося, що обіцяють народні депутати, які брали участь в антитерористичній операції.
Слово і Діло

На парламентських виборах у 2014 році в партійних списках виявилося багато учасників антитерористичної операції на Донбасі. Політики робили на них ставку, щоб заробити на виборах додаткові голоси, самі колишні АТОвці йшли до Ради з різних причин. Як люди, які безпосередньо зіткнулися з війною, депутати з числа екс-учасників АТО могли допомогти в реформі української армії на законодавчому рівні. «Слово і Діло» сьогодні розбиралось, які обіцянки давали народні депутати, які брали участь в АТО.

У Верховній Раді зараз 32 депутати з числа АТОвців, більшість із них (11) є членами фракції «Народного фронту» та позафракційними (10), ще п'ятеро – з «Блоку Петра Порошенка», двоє – із «Самопомочі», троє – з Радикальної партії, один – із «Батьківщини».

Андрій Антонищак, який у 2014 році був координатором 1-го батальйону оперативного призначення Національної гвардії, дав три обіцянки, що стосуються війни на Донбасі. Зокрема, нардеп обіцяв, що «Народний контроль» підтримуватиме в першому читанні законопроект про реінтеграцію, якщо з нього приберуть 7-му статтю (про зобов'язання виконувати Мінські угоди). Умовою для підтримки документа в другому читанні було врахування всіх поправок «Народного контролю».

У підсумку всі згадки про Мінські угоди із законопроекту вилучили й половина складу «Народного контролю» проголосувала за нього. А з другою обіцянкою Антонищак не впорався. Об'єднання подало 21 поправку до документа, лише третина з них була схвалена, проте «Народний контроль» усе одно підтримав законопроект.

Серед кроків із реінтеграції Донбасу обговорюється ухвалення закону про амністію для тих, хто не брав участь у бойових діях проти українських військових. Нардеп Олег Барна (був бійцем 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади) заявив, що не підтримає амністування тих, хто брав участь у збройному протистоянні. Поки питання амністії не стоїть на порядку денному.

Петренко заявив, що полк "Азов" не залишить МаріупольСказано 24 лютого 2015 р.Статус обіцянки: Виконано

Юрій Береза (командир добровольчого батальйону «Дніпро-1») хотів створити в парламенті міжфракційне об'єднання військових, які пройшли АТО. «Про кількість поки зарано говорити. Я вважаю, увійти до цієї міжфракційної групи мають право всі, хто має або мав стосунок до війни на сході», – зазначив він. Заява була зроблена в жовтні 2014 року, але станом на минулий рік такого об'єднання в Раді все ще немає.

Старший син президента України Олексій Порошенко також побував у зоні АТО на Донбасі, щоправда, під чужим прізвищем. У 2015 році Порошенко обіцяв удовам загиблих воїнів АТО ініціювати кампанію з перегляду порядку надання соціальних пільг. Зокрема, депутат пообіцяв знайти механізми для перегляду постанови уряду, згідно з яким зникають пільги в системі оплати комунальних послуг для певних категорій сімей, у яких є загиблі учасники АТО. «Думаю, що уряд, ухвалюючи цю постанову, не врахував деякі нюанси, застосовуючи його положення для всіх без винятку категорій населення», – сказав нардеп. Порошенко ініціював відповідний законопроект, 2 лютого 2016 року парламент його ухвалив.

Володимир Парасюк (був командиром 4-ї роти батальйону «Дніпро-1») перейнявся наданням одноразової пільги учасникам АТО на придбання автомобіля за кордоном. Буквально через місяць, 21 грудня 2016 року, нардеп виконав свою обіцянку: в Раді був зареєстрований законопроект «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо врегулювання транзиту й тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування)». Одним із його ініціаторів був Парасюк. Проект закону передбачає звільнення від сплати мита за ввезення одного автомобіля на іноземній реєстрації для учасників АТО.

Закон про заборону торгівлі з тимчасово окупованими територіями Донбасу обіцяв внести в Раду Семен Семенченко (командир 2-го батальйону спеціального призначення «Донбас»). Відповідний документ «Про тимчасово окуповані території України» з'явився в парламенті в грудні 2015 року. Його ініціаторами виступили члени фракції «Самопомочі», включаючи Семенченка. Законопроектом передбачена система обмежень щодо переміщення товарів через лінію розмежування тимчасово окупованої території. Таким чином, народний депутат обіцянку виконав, але документ через рік був відкликаний.

Крім того, Семенченко ініціював створення тимчасової слідчої комісії з розслідування військових дій у зоні АТО. «До 100 днів Іловайська ініціюватимемо створення слідчої комісії з розслідування подій у зоні АТО: Іловайськ, Савур-Могила, Слов'янськ і так далі. Без ліквідації системи особистої відповідальності в Збройних силах ми не зможемо побудувати нову, непереможну армію», – заявив нардеп у 2014 році. У 2015 році була створена комісія, яка розслідує події в Дебальцевому, Донецькому аеропорту та Іловайському «котлі».

Нагадаємо, президент України Петро Порошенко розповів, що АТО на сході України буде переформатоване в операцію Об'єднаних сил 30 квітня 2018 року.

Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: