Плани Кремля щодо Донбасу: до чого призведе «боснійсько-косовський» сценарій

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

Американський щотижневий журнал Time у своєму недавньому випуску повідомив, що президент РФ Володимир Путін готовий вирішити питання Донбасу під час свого нового терміну. Однак як варіант вирішення конфлікту пропонується «боснійський» або «косовський» сценарій, що не в інтересах України.

Про це в ексклюзивному матеріалі «Мрія Путіна. Що приготували в Кремлі для Донбасу» для «Слова і Діла» розповів журналіст, військовий експерт Денис Попович.

Попович зазначив, що Путін має намір грати роль такого собі «миротворця».

З посиланням на джерела в МЗС Росії видання повідомило, що Путін може віддати Донбас «під контроль тимчасової адміністрації, як це було в Боснії і Герцеговині або в Косово», уточнив він.

Експерт звернув увагу, що за дужками торгів, як і раніше, залишається Крим. Аргументується це високим рівнем підтримки Путіна на півострові під час нещодавніх президентських виборів (понад 90%). Тобто в Кремлі вважають, що курс обрали правильний і змінювати його не потрібно.

Зміна формату АТО та миротворці: чи наблизить це розв’язання конфлікту на Донбасі?Антитерористична операція на Донбасі завершиться відразу після підписання президентом Петром Порошенком відповідного указу. Про вирішення конфлікту на Донбасі та зміну формату АТО міркували експерти.

За його словами, для Донбасу хотіли б застосувати хорватський варіант, у рамках якого виділяють блискавичну військову операцію «Буря», що призвела до фактичної ліквідації сепаратистського анклаву Сербська Країна, створеного на території Хорватії, однак були в історії югославських воєн ще «боснійський» і «косовський» сценарії.

Журналіст нагадав, що війна в Боснії розгорілася навесні 1992 року й стала одним із конфліктів, якими супроводжувався розпад Великої Югославії (СФРЮ).

«У ньому брали участь серби, боснійські мусульмани та хорвати. Це був жорстокий конфлікт, що супроводжувався обстрілом мирних міст, а також етнічними чистками. Громадянська війна була припинена наприкінці 1995 року підписанням Дейтонських угод», – наголосив фахівець.

Посилаючись на позицію експерта Центру досліджень проблем громадянського суспільства Марії Кучеренко, він додав, що рішення, яке ухвалили щодо Боснії і Герцеговини (БіГ), «створило вкрай громіздку структуру, що погано піддається управлінню».

«Це все та ж історія про федералізацію, яка залишається таємною мрією Путіна щодо України», – цитує Попович експерта з питань Балкан.

На сьогодні БіГ складається з Федерації Боснії і Герцеговини та Республіки Сербської, констатував він.

«Своєю чергою Федерація Боснії і Герцеговини утворилася в результаті підписання Вашингтонських угод 1994 року. Ці угоди об'єднували території, що перебували під контролем протиборчих боснійських і хорватських збройних формувань. При цьому Федерація була розділена на 10 кантонів, щоб запобігти пануванню однієї етнічної групи над іншою», – пояснив Попович.

У складі сучасної БіГ є також округ Брчко, який формально належить як Федерації, так і Республіці Сербській, але фактично ними не контролюється, звернув увагу журналіст.

«Реально округом Брчко керує американський дипломат Брюс Бертон», – уточнив він.

Серйозна ситуація також і в Косово, де протиріччя між сербським та албанським населенням супроводжувалися зіткненнями ще за часів існування СФРЮ, а після розпаду Великої Югославії в регіоні розгорілася війна, продовжив він.

«З одного боку в ній брали участь сербська міліція та Югославська народна армія, а з іншого – так звана Армія визволення Косово (АВК), яка представляла собою албанську організацію, що боролася за моноетнічність і незалежність Косово. Цей конфлікт також супроводжувався кривавими етнічними чистками», – підкреслив Попович.

Він нагадав, що в 1999 році під час війни втрутилося НАТО, після чого в Косово була розгорнута місія ООН і введені миротворчі сили НАТО KFOR.

У 2008 році парламент Косово проголосив незалежність краю, констатував експерт, однак серби все одно вважають цю територію своєю, адже згідно з конституцією Сербії, Косово є частиною цієї країни як Автономний край Косово і Метохія.

«На сьогодні Косово є лише частково визнаною в світі державою. Зокрема, Україна не визнає незалежність Косово. Звісно, незалежність Косово не визнає й Сербія», – акцентував він.

За даними експерта Марії Кучеренко, вчорашні лідери АОК зараз є політичними лідерами Косово, зазначив Попович.

Наприклад, один із видних польових командирів АОК Рамуш Харадінай є прем'єр-міністром Республіки Косово. При цьому за підтримку безпеки в регіоні й реальне недопущення зіткнень сторін на міжетнічному та релігійному ґрунті відповідає KFOR.

«Апелюючи до косовського сценарію, Путін, очевидно, має на увазі саме роль ООН як сторони, що дозволяє легалізувати квазідержавне утворення, а зовсім не введення миротворців під командуванням НАТО», – наводить Попович пояснення Кучеренко.

На її думку, у випадку з Боснією і Герцеговиною та Косово мали місце серйозні міжетнічні конфлікти, що містять, до того ж, релігійний компонент. Якщо порівнювати з Донбасом, то війна на сході України не є ані міжконфесійних, ані міжетнічним, ані громадянським конфліктом, тому спроби переносити підходи до врегулювання на Балканах на український ґрунт приречені на провал.

Якщо розглядати приклад Косово, то введення міжнародних адміністрацій не принесло врегулювання. Роль місії UNMIK, яка згідно з резолюцією Радбезу ООН №1244, вводилася для встановлення самоврядування в Косово, трансформувалася в поступову передачу повноважень косовській владі, акцентував Попович.

«І все ж таки виходячи з логіки Путіна боснійсько-косовський «вінегрет» цілком можна застосувати до ситуації в Україні. У разі реалізації «Мінська» та проведення місцевих виборів в ОРДЛО вчорашній бойовик «ДНР» Олександр Захарченко подібно дл Рамуша Харадіная цілком може отримати легальну політичну посаду», – пояснив він.

При цьому самі ОРДЛО перетворяться на такий собі аналог округу Брчко, наголосив фахівець.

«Тобто формально територія належатиме Україні, але в реальності управлятиметься третьою стороною. Такий сценарій розвитку подій дуже важко назвати «поступкою». Для України такий варіант неприйнятний і суперечить національним інтересам», – резюмував Денис Попович.

Докладніше читайте в матеріалі «Мрія Путіна. Що приготували в Кремлі для Донбасу».


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...