Яким є недолік освітнього закону та чому жодні зміни не влаштують Угорщину?

Читать на русском
Єгор Стаднийдиректор АЦ CEDOS

Було багато процесів, які дискримінували українську мову, тому ми не можемо заплющити очі на якісь речі. У нас є передісторія, ми маємо наслідки цієї передісторії, причому вельми трагічні. Українська мова була в ситуації приниження й лише протягом останніх років набирає обертів у вжитку, книговидавництві та освіті. З огляду на те, що наша мова була упосліджена, зараз ми маємо її відстоювати.

Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив виконавчий директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний із приводу дискусій щодо мовної статті освітнього закону.

«Потрібно виходити з політичної складової. Наприклад, РФ використовує російську мову як інструмент агресії. Своєю чергою ми маємо вживати контрзаходи. Угорщина так само використовує угорські громадські організації, об’єднання та паспорти як інструмент свого впливу на території Закарпаття. Цього навіть ніхто не приховує. Тому Україні варто давати адекватну відповідь на це й підтримувати українську мову на території Закарпаття, але з правом вживати мову національної меншини», – зазначив Стадний.

Що українські політики обіцяють з приводу мовного питанняУ світі відзначають Міжнародний день рідної мови. З цього приводу Слово і Діло зібрало обіцянки політиків щодо мовного питання.

Він уточнив, що Україна має забезпечити дітям право на вищу освіту в Україні, адже якщо ті, хто проживає на території Закарпаття, не знають української, для них доступ до вищої освіти в Україні закритий.

За його словами, річ у тім, що в цих політичних розбірках єдина шкода, якої завдав закон про освіту, стосується східні мови.

«Є формулювання в законі «мови Європейського Союзу», й до них не належать, наприклад, китайська, тюркські та всі інші мови країн, що розташовані на схід від ЄС. Це єдина шкода освітнього закону», – додав фахівець.

«Сходознавство як міжнародна дисципліна й так кволо розвивається. А тепер під питанням ще й викладання певних предметів східними мовами. Хоча для України перспективними є тюркські мови, японська, китайська. В підсумку склалася певна законодавча колізія», – пояснив Стадний.

Він підкреслив, що це єдина претензія та норма, яка потребує змін у законі про освіту, оскільки потрібно, щоб розвивалося сходознавство.

«Це перспектива міжнародних відносин, торгівлі, потрібно це розвивати», – наголосив експерт.

Однак усі інші претензії не мають підґрунтя, додав він.

Ультиматуми угорців – це політичні питання. Угорщина не буде задоволена жодним сценарієм.

«Для них просто важливим є вплив на Закарпаття. Що б Україна не запропонувала угорцям, все одно їм буде не так, тому що це чітко виражений інструмент впливу для них», – констатував експерт.

Він підкреслив, що Орбан активно заручається підтримкою, роздаючи угорські паспорти під гаслами так званої Великої Угорщини.

«А в результаті це просто голоси, які йдуть на його підтримку. Тому все це просто політика. Жоден із варіантів імплементації мовної статті не влаштує Угорщину. Їм потрібно повернути статус-кво, коли вони мали з 1-го до 11-го класу угорське викладання. Їх не цікавить, що українська мова є державною», – резюмував Єгор Стадний.

Що українські політики обіцяють з приводу мовного питання – в нашому огляді.

Скільки дітей в Україні навчаються мовами національних меншин – на нашій інфографіці.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...