Одним із головних досягнень минулого року стало надання Україні безвізового режиму. На цю тему свого часу українські політики обіцяли багато, в тому числі й президент. За даними «Слова і Діла», глава держави розраховував, що українці отримають право безвізових поїздок до ЄС ще в 2016 році. Із запізненням на рік, але президент дотримав слова – безвіз Україні схвалили. Раніше за Україну лібералізацію візового режиму з ЄС отримала Грузія, при тому, що процедура розгляду надання безвізового режиму з Європейським Союзом для двох країн була об'єднана в один пакет. Зрештою, ця історія як для України, так і для Грузії завершилася позитивно, принаймні так було донедавна. Так, у Німеччині вимагають скасувати безвіз для Грузії. Кількість шукачів притулку в Німеччині з грузинськими паспортами зросла зі 170 до 743 осіб на місяць. Правоохоронці вважають, що частина людей їдуть до країни для кримінальної діяльності.
«Слово і Діло» вирішило дізнатися, чи є привід для хвилювання в України та що впливає на рішення Європарламенту відкликати безвіз у нашій ситуації.
Політичний аналітик Марія Золкіна застерегла, що для нашої держави, яка зараз має лібералізований візовий режим, є ризики, що безвіз можуть призупинити.
Призупинення безвізу для України
«Недаремно ЄС перед запровадженням безвізу з Грузією та Україною напрацював механізм призупинення. Україна була каталізатором. Фактично, через наш кейс ЄС почав переглядати механізм призупинення безвізу, щоб його можна було зробити простішим, легшим і швидшим», – зазначила Золкіна.
За її словами, в практичній площині ризики призупинення безвізу зберігаються, але вони пов'язані не з потоком людей, взагалі не з мігрантами, шукачами притулку, порушеннями візового законодавства українськими громадянами.
Не стоїть питання також і порушення правил перебування у Шенгенській зоні нашими громадянами, уточнила вона.
«Ризик прихований у іншому факторі. Зокрема, причина вказана чорним по білому в механізмі призупинення безвізу як одна з можливих для застосування цього механізму. Причина призупинення – регрес у тих реформах, які були здійснені в рамках виконання плану з візової лібералізації», – додала експерт.
Вона підкреслила, що поряд із суто міграційними питаннями, на яких зараз наголошують у Німеччині щодо Грузії, є інша причина, через яку можливе призупинення.
«Якщо Європейська комісія в одному зі своїх звітів або за заявою одного з членів Європейської комісії вирішує, що ті реформи, які проводилися в рамках виконання плану для нас із лібералізації, згортаються», – наголосила фахівець.
Територія Шенгену
На її думку, для нас це чи не єдиний ризик, оскільки, за статистикою МЗС, українці не показують негативної динаміки.
«Це єдиний серйозний сигнал. У нас немає порушень, завертань на кордонах Шенгенської зони. Так, було кілька десятків випадків, коли відмовляли у в'їзді до Шенгенської зони, але порівняно з кількома сотнями тисяч громадян, які скористалися безвізом, це абсолютно не показник», – пояснила експерт.
Регрес реформ та корупція в Україні
За її словами, боятися нам варто саме регресу в плані реформ. Найголовніше – це нові антикорупційні органи: САП, НАБУ, НАЗК, які створювалися в рамках виконання плану з візової лібералізації.
«Зараз НАБУ не може отримати додаткових повноважень, де-факто є конфлікт між ГПУ та САП, не працює НАЗК, не перевіряються доходи сотні тисяч чиновноків, до того ж постійно відбуваються на законодавчому рівні спроби обмежити діяльність НАБУ. Наприклад, показово в нас обирали аудитора НАБУ, фактично шляхом домовленостей. Минулого року намагалися провести законопроект, який згортав повноваження НАБУ», – констатувала аналітик.
Тому всі ці тенденції є негативними сигналами, які можуть трактуватися таким чином, що все, що було зроблено в рамках підготовки до безвізу, намагаються згорнути, припустила Золкіна.
«Єврокомісія в своєму першому звіті наприкінці 2017 року вже на це вказувала. Фактично, тоді ми були антигероєм цього звіту», – звернула увагу експерт.
За її словами, в подальшому ситуація може ускладнитися.
«ЄС та інші інституції наголошують на тому, що потрібен антикорупційний суд. Коли в Україні є такий спротив рекомендаціям Заходу, Ради Європи, ЄБРР щодо того, як цей суд має виглядати, це додає претензій в плані правильного використання надбань цього безвізу», – додала вона.
Україна під контролем Заходу
Золкіна уточнила, що такі фактори підвищують ризики того, що призупинення безвізу можуть застосувати.
«Для України такий механізм навіть є плюсом, адже в такий сплосіб ЄС не втрачає контролю та впливу на українську владу для того, щоб те, що створювалося, демонструвалося не просто для звітності, показово, а щоб це було реально для змін на краще. Єдина реальна проблема України щодо безвізу – це утримання балансу антикорупційних органів та проведення реформ. Це вже звучало від ЄС», – зазначила експерт.
На її переконання, ризики для нас є, але вони не стосуються міграційної політики.
«Поки зарано говорити, що ситуація настільки серйозна, щоб говорити про загрозу призупинення безвізу. Ми до цього ще не дійшли, але якщо такі претензії Заходу продовжаться, то цілком можемо», – резюмувала Марія Золкіна.
Раніше ми повідомляли, скільки українців скористалися бевізом. Де й коли можна отримати електронні візи – за посиланням.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»