«Грузинський демарш» в армії: якої шкоди було завдано Україні

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

На початку року стало відомо про демарш грузинських бійців, які воюють у складі 54-ї бригади ЗСУ. Вони в повному складі вийшли з лав бригади, звинувативши її командира Олексія Майстренка в некомпетентності. Історію з грузинськими легіонерами миттєво підхопили російські ЗМІ, пророкуючи, серед іншого, посилення дезертирства з українських підрозділів. Наскільки реальні ці прогнози та яке значення «грузинського демаршу»?

Про свій вихід із лав 54-ї бригади ЗСУ грузинські добровольці, які об'єдналися в так званий «Грузинський легіон», заявили 5 січня на своїй сторінці в Facebook. Вони повідомили, що зробили це ще 20 грудня 2017 року, внаслідок «некомпетентності» та незаконних наказів, відданих командиром бригади Олексієм Майстренком і його оточенням. Серед іншого, грузини пообіцяли розповісти про деталі якоїсь операції, проведеної 16 грудня 2017 року, через яку були поранені 11 їхніх побратимів.

У повідомленні на Facebook «Грузинського легіону» також ідеться про те, що Олексій Майстренко «намагається депортувати прямо з госпіталю поранених бійців», а командування бригади забрало в «легіонерів» все обладнання, передане їм волонтерами, – тепловізори, приціли, прилади нічного бачення, бронежилети, транспортні засоби тощо.

Утім, останні звинувачення, схоже, висунуті для «красного слівця». Адже присутність іноземців у лавах ЗСУ давно регламентована спеціальним законом, ухваленим ще в жовтні 2015 року, та й організація депортації небажаних елементів перебуває поза компетенцією армійських офіцерів. Ба більше, командування бригади мало повне право забрати всю амуніцію й зброю в бійців, які залишили свої позиції.

Як би там не було, але грузинські добровольці одними з перших підтримали українську армію в боротьбі з російським агресором, виступивши на її стороні ще в 2014 році. До формування «Грузинського легіону» мав прямий стосунок екс-президент Грузії, а зараз один із головних українських опозиціонерів – Міхеіл Саакашвілі.

Саме тому демарш грузинських легіонерів негайно потрапив у поле зору російських ЗМІ, які представили ситуацію в найбільш невигідному для України світлі. Зокрема, російський експерт, віце-президент Російської академії геополітичних проблем Володимир Анохін в інтерв'ю пропагандистському виданню Russia Today заявив, що в майбутньому не лише продовжиться відхід іноземців із лав ЗСУ, а й загалом посилиться дезертирство в українській армії.

Пізніше командування 54-ї окремої механізованої бригади заявило, що такого підрозділу, як «Грузинський легіон», власне, ніколи не існувало, а були лише кілька десятків «громадян інших держав», які добровільно уклали контракт у 2016 році. Зараз вони служать у різних підрозділах бригади, в тому числі й на передових позиціях, але кілька людей із різних причин звільнилися з лав 54-ї бригади, в тому числі й у зв'язку з народженням третьої дитини.

Але чи дійсно «грузинський скандал» здатен призвести до масового дезертирства в українській армії? Самих грузинів у складі 54-ї бригади було не дуже багато. За словами радника президента Юрія Бірюкова, за своєю чисельністю «грузинський легіон» не перевищував піхотний взвод. Тобто приблизно 30 осіб. Загальна чисельність усіх іноземців у лавах української армії також невелика. У пояснювальній записці до законопроекту, яке дозволяє проходження іноземцями служби в українській армії (до того, як він став законом), вказується, що ухвалення документа дозволить легалізувати до тисячі іноземних бійців. А в 2016 році представники Генштабу заявили, що чисельність іноземців, які уклали контракт із ЗСУ, не перевищує 100 осіб.

Таким чином, вплив іноземців на бойові можливості українських збройних формувань не варто переоцінювати. Їхня присутність має пропагандистський характер як свідчення того, що не лише українці хочуть протистояти російській агресії.

Слід зазначити, що громадяни інших країн воюють не тільки в ЗСУ. Вони служать у лавах «Правого сектору» та підрозділів Нацгвардії. Це не лише грузини, а й білоруси, чеченці, громадяни РФ і навіть представники західного світу. Наприклад, відомий журналіст Андрій Цаплієнко розповів про австралійця Ітана Тіллінга, який служить у лавах ЗСУ в районі Дебальцевого. Відомою особою є ій шведський снайпер Мікаель Скіллт, який намагався взяти участь у подіях на Майдані, а потім узявся за навчання бійців батальйону «Азов» і навіть взяв участь у звільненні Маріуполя.

Загальну чисельність іноземців у лавах «Правого сектору» та МВС також слід обчислювати сотнями. Однак це люди, які добровільно вирішили залишити свої домівки й піти на війну в чужій для них державі. Багатьом із них, особливо росіянам, які воюють у лавах «Правого сектору», немає шляху назад. Саме тому грузини, які публічно заявили про свій вихід зі складу 54-ї бригади, завдали Україні виключно іміджевого збитку, надавши російським пропагандистам серйозні козирі в інформаційній війні.

Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: