2018-й має багато обставин, щоб стати визначальним щодо конфлікту на Донбасі. Тривалість конфлікту, його висока вартість та складні для України наслідки примушують інтенсифікувати пошук. Для цього є низка причин, про які необхідно згадати.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив виконавчий директор Інституту світової політики, політолог Євген Магда, підбиваючи підсумки року в питанні врегулювання конфлікту на Донбасі.
«Конфлікт на Донбасі залишається найбільшим у Європі протягом останніх 20 років, він здійснює суттєвий вплив на безпеку всього континенту. Що довше він триває, то більшими є і втома українського суспільства, і прагнення Заходу прискорити процес урегулювання», – констатував Магда.
Це варто розуміти та усвідомлювати, зазначив він.
За його словами, в січні 2018 року запланований розгляд у другому читанні законопроекту «Про особливості державної політики щодо забезпечення відновлення суверенітету над тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях».
Експерт нагадав, що він був внесений президентом на розгляд парламенту восени 2017 року разом із законопроектом, який продовжує на рік особливий статус для ОРДЛО, який був ухвалений у 2014 році, проте так і не набув чинності.
«Пролонгацію для ОРДЛО» ухвалили оперативно, а ось реінтеграція Донбасу виявилася міцним горішком», – підкреслив політолог.
«Списи ламаються навколо перспективи визнання Росії окупантом та розриву з нею дипломатичних відносин. Прагнення низки політиків на тлі виборів, що наближаються, показати себе великими патріотами зрозуміле, проте є низка нюансів», – пояснив експерт.
Наприклад, додав він, хоча НФ домігся на стадії підготовки законопроекту вилучення згадок про Мінські домовленості лютого 2015 року, проте складно відкинути той факт, що цей формат врегулювання конфлікту на Донбасі отримав схвалення резолюцією Ради безпеки ООН.
На його думку, не варто забувати, що дипломатичні відносини з РФ сьогодні суто формальні, а оголошення їй війни Україною, навіть дипломатичної, навряд чи отримає підтримку наших західних партнерів.
«Разом із тим визнання Росії агресором дозволить убезпечити від участі російських військових у складі «блакитних шоломів» ООН, про перспективу появи яких на Донбасі говоритимуть наступного року. Та й порушити питання про правомірність присутності російських спостерігачів у СММ ОБСЄ», – припустив Магда.
Він звернув увагу на те, що хоча питання введення миротворців на Донбас обговорюється з різною інтенсивністю з 2015 року, лише в 2017-му воно набуло потрібної динаміки.
«Ба більше, Росія запропонувала власний проект резолюції РБ ООН, який, за словами помічника Путіна, потрібно не обговорювати, а ухвалювати», – нагадав експерт.
За його словами, низка західних аналітиків вважають, що Путін напередодні президентських виборів піде на поступки в питаннях врегулювання конфлікту на Донбасі.
«Думка хибна, оскільки російський президент не залежить від результатів виборів у РФ, а перетворення країни на «фортецю в облозі» радше сприяє зростанню його популярності. Стратегічно цілі Кремля не змінилися: там мають наміри перетворити Донбас на тягар для України й надійне гальмо процесу європейської та євроатлантичної інтеграції нашої країни», – продовжив Магда.
Він наголосив, що обмін полоненими за схемою 74 на 306 був спрямований на піднесення ролі Віктора Медведчука як провайдера російських інтересів в Україні, а не демонстрацію «братньої дружби».
«Цікаво, що Путін протягом останнього часу не заперечує проти долучення США до Нормандського формату, очевидно, розраховуючи, що новий впливовий учасник спробує вирішити проблему за рахунок найслабшого, яким у цій ситуації є Україна», – підкреслив політолог.
Що наобіцяли українські політики на 2018 рікЩо українські чиновники запланували на 2018 рік. Слово і Діло зібрало основні обіцянки і вийшов календар.
Такий сценарій вписується в логіку інтересів Кремля, уточнив експерт.
На його думку, в Білому домі це також розуміють, тому робитимуть ставку на човникову дипломатію Курта Волкера, який продемонстрував у 2017 році нову якість американської зовнішньої політики – інтенсивної та залученої в проблематику.
«Очевидно, що Україна потребує не лише закону про реінтеграцію Донбасу, але й стратегії повернення окупованих територій, яка буде «розшита» в зрозумілий для більшості громадян держави алгоритм. Можливо, першочергова дія – забезпечення ефективного інформаційного впливу на Донбас по обидва боки лінії зіткнення та створення образу майбутнього для мешканців тимчасово окупованих територій», – резюмував Євген Магда.
Нагадаємо, ще будучи кандидатом у президенти, Петро Порошенко пообіцяв, що антитерористична операція не може й не триватиме два-три місяці, що це лише на кілька годин.
Уже в ролі глави держави Порошенко обіцяв повернути Донбас. Досьє президента – за посиланням.
Також аналітики «Слова і Діла» з’ясували, що вже встигли наобіцяти українські політики на 2018 рік.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»