Держбюро розслідувань: чи може новий орган стати українським ФБР?

Читать на русском
Борис Малишевексперт з правових питань

Всю роботу, яку провели щодо обрання керівництва ДБР, можна було зробити максимум за півроку, а не за більш ніж півтора.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів експерт із правових питань Борис Малишев, оцінюючи ситуацію довкола створення ДБР в Україні та обрання керівного складу.

Місія нового органу

«ДБР розслідуватиме все те, що зараз розслідують органи прокуратури. Це злочини, скоєні держслужбовцями, суддями, високопосадовцями. Це не стосується антикорупційних злочинів, ними займається НАБУ. Однак злочини, скоєні керівництвом НАБУ, розслідуватиме ДБР. В принципі, нічого нового не буде. Є склади злочинів, які розслідуються прокуратурою. Тепер більша їх частина переходить до ДБР», – зазначив Малишев.

З 1995 року була вимога Ради Європи, а в 1996 році було зазначено в Конституції, що прокуратура лише тимчасово здійснює досудове розслідування. Це тимчасово в Україні затягнулося з 1996-го до 2017-го.

«Для європейських стандартів юстиції принципово, щоб органи прокуратури нічого не розслідували. Їхня функція – участь у державному обвинуваченні в суді», – підкреслив він.

Експерт уточнив, що інші органи мають проводити розслідування, прокурор здійснює процесуальне керівництво, оцінює доказову базу, повідомляє про підозру, передає обвинувальний акт та передає до суду, а в суді – представляє державу.

«У нас протягом усіх років зберігалася радянська традиція: прокуратура робить усе. ДБР – саме той орган, який був передбачений ще в КПК у 2012 році. Там було зазначено: всі повноваження органів прокуратури щодо розслідування злочинів мають перейти ДБР, але не пізніше ніж за 5 років від моменту набуття чинності КПК. КПК набув чинності 12 листопада 2012 року», – пояснив спеціаліст.

Правові колізії

За його словами, влада затягнула ситуацію настільки, що за три дні виникає серйозна колізія, уточнив Малишев.

«Питання є щодо нових злочинів, які будуть скоєні після 20 листопада. Проміжок часу з 20 листопада до початку діяльності ДБР має прогалину. ДБР не почне працювати ще як мінімум півроку. Немає ані приміщення, ані обладнання, ані матеріального оснащення, ані персоналу, ані територіальних відділень, ані нормативної бази. Півроку мінімум є достатньо колізійними з точки зору законодавства», – додав експерт.

Він припустив, що нарешті до КПК внесуть зміни, але все одно не до 20 листопада.

«На підписі в президента закон про судову реформу. В законі мають бути зміни до КПК. Але це все ухвалювалося кулуарно, тому невідомо, який текст пішов до АП. Та й сам закон президент не підписує вже близько 20 днів. Тому станом на зараз невідомо, що буде з тими злочинами, які будуть скоєні в проміжок часу з 20 листопада до початку роботи ДБР. Прокуратура не має права їх розслідувати», – констатував фахівець.

ФБР по-українськи

На його переконання, говорити про американські аналоги чи хоча б про аналоги європейських країн немає сенсу.

Україна – не Америка. Наша правоохоронна система ще з радянських часів до сьогодні перебуває під політичним впливом.

«Там структури діють поза політичним контекстом. Звичайно, якийсь вплив через ЗМІ є, але такої прямої залежності від політичних еліт, як в Україні, жоден правоохоронний орган у провідних країнах світу не має», – наголосив Малишев.

На його думку, багато залежатиме від особистих якостей людей, яких обрали.

«Конкурс тривав півтора року. Багато за цей час було фаворитів, які весь час змінювалися. Був фаворит і в Банкової, за однією з версій, якого зняли. Однак це лише версія. Наскільки вона правдоподібна – питання», – додав він.

«Обрана трійка – колишні працівники прокуратури, з досвідом, щоб показати результат суспільству. Наскільки вони будуть незалежними – питання. Поки можна бути песимістом чи оптимістом. Не можна казати, що це повністю заангажований орган, але так само не варто говорити, що це аналог ФБР, все буде чудово й ми нарешті отримали незалежну структуру. Поки що краще зайняти помірковану позицію. Все буде видно за їхньою діяльністю. Тому що резонансні справи відразу подадуть, а далі – робота ДБР», – акцентував фахівець.

Підсумовуючи, він зазначив, що всі правоохоронні органи у нас перебувають під політичним впливом, а ДБР не став винятком.

«Але це песимістичний погляд, а як буде насправді, зрозуміємо з діяльності органу», – резюмував Борис Малишев.

Як відомо, 16 листопада комісія призначила директором ДБР Романа Трубу.

Нагадаємо, ще минулого року генеральний прокурор Юрій Луценко запевнив, що за два роки українська прокуратура не матиме слідства взагалі, тобто вже наступного року має запрацювати Державне бюро розслідувань.

Як виконує свої обіцянки генпрокурор та скільки з них провалив, можна дізнатися за посиланням.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: