Традиційний плювок в обличчя українським правоохоронцям – вибух у Києві під телеканалом, який пов'язують із самим міністром внутрішніх справ! І тут же заява про «руку Москви» від потерпілого політика та від найсерйознішого коментатора від МВС Зоряна Шкіряка.
У перекладі загальнодоступною мовою: замах не буде розкритий. Тим більше, якщо за ним насправді криються зовсім інші мотиви. Які саме? Ось ми й подумаємо.
Загинув поліцейський, який чомусь був охоронцем народного депутата Ігоря Мосійчука, але оформлений був його помічником. Загинув також випадковий перехожий, поранені ще кілька людей, у тому числі сам нардеп, а також політолог Віталій Бала. Поранений Мосійчук рапортує в Facebook: «Я вважаю, що замовники сидять у Москві. Виконавці – київські. Не виключено, що це агентура в патріотичному середовищі». Ну йому краще знати – він давно інтегрований у середовище, яке виконувало вельми специфічні функції: з 1994 року він був в УНА-УНСО. Втім, це тема окремого дослідження. Зауважимо лише, що зовсім недавно Мосійчук активно виступав на боці ще одного ультра-патріота, лідера ОУН Миколи Коханівського в його конфлікті з іще одним радикалом – «правосеком» Русланом Кочмалою через гуртожиток, де живуть переселенці (по вулиці Обухівська, 60 в Києві). Який, до речі, сьогодні згорів... Чому Мосійчуку не могло «прилетіти» через це? Тим більше замінований моторолер під ґанком каналу – це не почерк російських спецслужб, вибачте. Інакше вважає Зорян Шкіряк: «почерк, яким здійснено цей зухвалий злочин, він лежить у канві тих терористичних актів, які здійснює Російська Федерація не тільки на території України останнім часом, а й взагалі у світі». Без коментарів.
Чому «рука Москви», яка вдало ліквідувала в центрі Києва колишнього депутата Держдуми Дениса Вороненкова, Павла Шеремета й багатьох інших, тут раптом дала осічку? Невже ж наші «друзі» не змогли би прибрати діяча далеко не першого ешелону якби раптом сильно цього забажали? Між іншим, сам Мосійчук свою персону оцінює куди як менш скромно: «Це перший замах на державного діяча такого рівня в Україні». Серйозно?! А розстріл нардепа Євгена Щербаня з дружиною в донецькому аеропорту? А «замах» на прем'єр-міністра Павла Лазаренка на Рибальському мосту в Києві? А «отруєння» кандидата в президенти Віктора Ющенка у 2004 році, врешті-решт? Промовчимо про «замахи» на депутатів Антона Геращенка й Олексія Гончаренка – в них мало хто вірить. До речі, коли 1 квітня цього року однопартієць Мосійчука Андрій Лозовий «пожартував» у соцмережах про загибель Мосійчука, то навіть ті, хто співчував, не називали його великим державним діячем. Цього разу особисто Мосійчук вирішив заповнити прогалину в оцінці масштабу своєї персони.
Викликає сильний скепсис і заява партійного шефа Мосійчука – лідера РПЛ Олега Ляшка про те, що мотив замаху – політична діяльність нардепа. Яка-яка діяльність?! Про спробу залучення Мосійчука до відповідальності за корупцію ми всі пам'ятаємо, а ось про успіхи в роботі першого заступника голови антикорупційного комітету ВР Ігоря Мосійчука я особисто не в курсі, хоча посилено шукав таку інформацію. А взагалі: хто сказав, що замах був саме на Мосійчука? Чому не на політолога Віталія Балу? На брифінгу сьогодні силовики заявили: таку версію теж розглядають. Як і версію замаху на журналістів цього телеканалу або на інших політиків, які могли там перебувати в цей час. А чи випадково, що другим загиблим виявився капітан поліції, 36-річний Михайло Мормель, який жив у сусідньому під'їзді і вибух стався саме в той момент, коли він проходив повз замінований мопед? На цю тему поки жодних коментарів немає.
Ну та нехай – на першому етапі версій завжди багато (не «рукою Москви» єдиною живе слідство), а ось про деталі замаху досвідчений кримінальний журналіст Олег Єльцов написав: «Мосійчук залишився живий завдяки непрофесіоналізму охоронця». Примітно, що цей чинний поліцейський – колишній боєць «Беркута», який, за словами самого Мосійчука, в 2013 році стояв «по той бік барикад». Як його переатестували?! Чому він працював охоронцем депутата в статусі його помічника? У підсумку він заплатив життям за порятунок підопічного, але за парадоксальних обставин. Єльцов пояснює свій висновок: «за словами охоронця ТВ, після ефіру він проводив до виходу Мосійчка, Балу і Кушніра. Що цікаво: Кушнір виходив останнім, хоча повинен був вийти першим, оглянути місце виходу, йти попереду, щоб у разі необхідності прикрити патрона. Як це не дивно, саме непрофесіоналізм охоронця врятував Мосійчуку життя. В іншому випадку порція смертельної шранпелі могла дістатися нардепу».
І все ж: чому метою вбивць не міг бути саме загиблий Руслан Кушнір? Адже, як ми знаємо, він служив у «Беркуті» і був на боці тих, хто розстрілював Майдан. Між іншим, екс-депутат Ілля Пономарьов, колишній колега загиблого в Києві Дениса Вороненкова, заявляв про версії вбивства останнього: «Убитий у центрі Києва колишній депутат Держдуми РФ Денис Вороненков мав інформацію про взаємодію російських військ спецпризначення з «Беркутом» і іншими українськими силовиками у час Майдану». А хіба Кушнір не міг володіти інформацією про злочини «Беркута»? Тим більше, що днями генпрокурор Юрій Луценко заявив, що справа про розстріл Майдану розслідувана й передається до суду. Чи потрібні на процесі «зайві» свідки?
Ну і наостанок ще дві скандальних заяви, які теоретично також можуть мати стосунок до замаху на нього. По-перше, це заклик радикала Мосійчука розстріляти Міхеїла Саакашвілі і його соратників при спробі незаконного перетину кордону України. А в ході останніх акцій під стінами ВР за участю екс-президента Грузії Ігор Мосійчук знову «стусонув» лідера «Руху нових сил»: «Я не знаю, які собі бали заробить Міхеїл Саакашвілі, проживаючи в наметі під ВР, але я з друзями вирішив скинутися і купити йому собачу будку». Небезпечно так принижувати людей, особливо з гарячою кавказькою кров'ю. Ще одною скандальною заявою був заклик Мосійчука до СБУ опублікувати список політиків, чиновників і агентів спецслужб, які відвідували Росію, та залучити їх за це до кримінальної відповідальності.
Максим Кречетов, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»