Відсутність легалізації й узагалі будь-якого державного регулювання в цій галузі шкодить економіці в тому плані, що вона не отримує податків, які могли б сплачувати учасники ринку криптовалюти.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів кандидат економічних наук Євген Невмержицький, оцінюючи ініціативу щодо легалізації криптовалюти в Україні.
Статус криптовалюти: світовий досвід
«Є європейське ставлення законодавця, є приклади США, Канади, Австралії, Японії. Це найрозвиненіші економіки світу. У них вже це питання вивчене. Загальний підхід такий, що криптовалюта не є грошима, хоча й виконує п'ять функцій грошей і відповідає семи ознакам грошей. Деякі ознаки навіть більш якісні, ніж кредитні або нацвалют», – констатував Невмержицький.
Він уточнив, що на основі міжнародного права грошима вважаються лише національні валюти, які випускають національні банки.
«Жодна криптовалюта не може отримати значного поширення й популярності, якщо вона не буде обмінюватися на фідуціарні гроші, тобто нацвалюту. Відповідно, ігнорування законодавцем цього питання просто обмежує економіку в отриманні додаткових податків до бюджету», – підкреслив економіст.
Оподаткування віртуальних грошей
Фахівець зазначив, що в Японії криптовалюта визнана бюджетними коштами, але додав, що податки не можуть сплачувати в біткойнах.
«Податки в Японії сплачують в єнах, у США – в доларах, у Німеччині – в євро», – додав він.
За його словами, Центральний банк Європи зайняв у цьому питанні адекватну позицію, зокрема в операціях із криптовалютами сплачуються податки на стандартних підставах.
«Дохід отримують у національній валюті при продажі криптовалюти. Відповідно, податки сплачують з доходу. Хоча є одна особливість – криптовалюта звільнена від ПДВ», – нагадав експерт.
Як пояснив економіст, основний упор іде на те, що пряме завдання регулятора – реагувати відповідно до міжнародного права.
«Якщо взяти прецедентне право, то там джерелом законодавства є суд. Природно виникають суперечки між суб'єктами економічної діяльності. Тому в законодавстві розвинених країн ці питання вже відображені й закріплені», – наголосив Невмержицький.
На його переконання, ініціативи щодо легалізації криптовалюти в Україні є розумним кроком і позитивним сигналом для економіки.
Заборонений біткойн
Фахівець акцентував, що в українському законодавстві криптовалюти жодним чином не відображені, хоча поставити їх поза законом – те ж саме, що поставити поза законом Конституцію України.
«Це право громадян – купувати ліквідні товари, послуги, які вони хочуть і які задовольняють їхні потреби», – підкреслив він.
За його словами, зусилля законодавця в зарубіжних країнах спрямовані на те, щоб захищати кінцевого користувача, навіть найдрібнішого інвестора.
«Вся суть у можливості протидії відмиванню нелегальних доходів, відмиванню грошей. Готівка в Україні у більш ніж 50% бізнесу перебуває «в тіні». Ця сіра діяльність ведеться за рахунок фіктивного підприємництва. Тобто реквізити платежу не відповідають суті платежу», – заявив Невмержицький.
«Ніхто не може заборонити суб'єктам господарювання платити один одному за нібито надані послуги, а за фактом це обмін криптовалют. Купівля-продаж криптовалюти відбувається насправді. Наприклад, є два суб'єкти й один другому оплачує якусь послугу, вказує згідно з його статутною діяльністю реквізити платежу, але не робить послугу, що записана, а просто обмінює валюту. Як можна це заборонити?», – продовжив він.
Все, що потрібно знати про біткоіни«Слово і Діло» вирішило скласти інфографіку про біткоіни, розібравшись що це таке і як отримати цю валюту.
Операції з криптовалютою в Україні
«Ми втратили довіру до колегіальної банківської системи й перейшли ще більше до доларів, до операцій у готівці. Тіньова економіка працює за рахунок готівки. Готівкові розрахунки відстежити неможливо за визначенням. У ситуації з криптовалютою якраз діяльність можна відстежити, хоча вона й може здійснюватися конфіденційно», – додав кандидат економічних наук.
На його думку, є можливість зробити ще один крок до відходу від розрахунків готівкою.
«Наприклад, якби НБУ дозволив комерційним банкам обмінювати гривню на криптовалюту, забезпечивши безпеку клієнтам і належні консультації, це серйозно наповнило би бюджет і підвищило ту підірвану довіру до банківської системи. Для цього не потрібен додатковий закон. Будь-яка ліцензія за визначенням безглузда. Не потрібна ліцензіа, щоб стати учасником ринку криптовалюти», – пояснив він.
«Масштаби та швидкість попиту на криптовалюту збільшуються, заборонити це неможливо, весь цивілізований світ займається цим. Тому доведеться зрозуміти, що від цього нікуди не подітися. Громадяни будуть використовувати криптовалюту, оплачувати, купувати, проводити операції, тому потрібна відповідна реакція», – резюмував Євген Невмержицький.
Як повідомлялося раніше, криптовалюта біткойн наразі не має певного правового статусу в Україні, проте в столиці вже запрацювали шість криптоматів.
Докладніше про те, що таке біткойн і як на ньому заробити, читайте в матеріалі «Все, що потрібно знати про біткойн».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»