Підписання президентом Петром Порошенком нового закону про освіту створює в Україні найменш сприятливі умови для того, щоб національні меншини навчалися своєю рідною мовою.
Про це йдеться в статті генерального секретаря Ради Європи Торбйорна Ягланда, яку він присвятив мовній проблему в Європі та Україні зокрема, передає «Слово і Діло».
У мовних лещатах: чому європейці злякалися українського закону «Про освіту»Закон «Про освіту» не на жарт стурбував уряди європейських країн-партнерів України. Чим це загрожує та як знайти спільну мову, не жертвуючи власними національними інтересами, розбирався політолог Олександр Радчук.
Такими діями, йдеться в матеріалі, глава держави «стає на тонку межу». Водночас Ягланд привітав ініціативу Порошенка щодо надання тексту закону для вивчення Раді Європи.
Уряди європейських країн, стверджує генсек, стурбовані перспективами, які з'являються майже в 400 тисяч студентів в Україні, які навчаються та розмовляють мовами нацменшин.
«Я не сумніваюся, що це питання буде головним для парламентарів наступного тижня, коли президент Порошенко звернеться до Парламентської асамблеї Ради Європи», – вважає Ягланд.
Генсек зазначає, що сьогодні майже кожен сьомий європеєць належить до мовної або національної меншини. Тому уряди країн мають забезпечувати повне виконання мовних прав цих людей.
«Звичайно, меншини в Європі мають вільно говорити офіційною мовою своєї держави. Це життєво важливо для їх повної участі в житті суспільства та держава має впроваджувати всі засоби, необхідні для їх навчання», – йдеться в статті.
Нагадаємо, 25 вересня президент України Петро Порошенко підписав закон про освіту, який був розкритикований міжнародними партнерами через можливе обмеження прав національних меншин.
Як відомо, сьогодні міністр освіти Лілія Гриневич у Страсбурзі проводить зустріч з експертами Ради Європи.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»