Стаття про мову навчального процесу в школах є найконфліктнішою у законопроекті про реформування системи освіти.
Про це заявила міністр освіти і науки Лілія Гриневич журналістам у парламенті, повідомляє «Слово і Діло» з посиланням на «Укрінформ».
«Стаття про мови була найбільш конфліктною», – зазначила Гриневич.
При цьому вона повідомила, що вдалося знайти консенсусний варіант, який би забезпечив передбачене Конституцією право нацменшин на навчання рідною мовою й водночас надав їм можливість оволодіти українською мовою. За її словами, під час розгляду та обговорення законопроекту буде озвучена правка, яка визначатиме, яким чином має здійснюватися навчання у школах нацменшин.
«Вона стосується того, що на кожному рівні середньої освіти має збільшуватись кількість предметів, що викладаються українською мовою», – сказала Гриневич.
Найбільш актуальним, за її словами, це положення є для угорської меншини. Передбачається, що спочатку діти вивчатимуть предмети своєю рідною мовою, в 5-9 класах будуть кілька предметів українською мовою викладання, «а в старшій школі це можуть бути майже всі предмети українською мовою».
Також міністр додала, що в школах виключно з російською мовою викладання також будуть діяти в разі ухвалення реформи відповідні норми.
Раніше Міністерство освіти і науки представило на розгляд Мінфіну виділення 1,85 мільярда гривень для реалізації реформи освіти в 2018 році.
Також зазначимо, за словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, вже цього року в усій Україні будуть запущені в роботу понад 20 проектів будівництва нових шкіл.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»