Податок на «зайві» метри: як зміняться платіжки за нерухомість в Україні

Олег Приходькоексперт в сфері нерухомості

Термін сплати податку визначено законом протягом 60 днів із моменту отримання повідомлення від ДФС, яке платники податків мають знайти в своїй поштовій скриньці разом з іншими квитанціями на оплату. Крайньою датою сплати податку є 28 серпня.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів експерт у сфері нерухомості Олег Приходько, оцінюючи початок періоду сплати податку на нерухомість для фізичних осіб-власників будинків і квартир з 1 липня цього року.

Хто і скільки заплатить за нерухомість

«Податок на нерухомість є обов'язковим для тих фізичних осіб, у володінні яких, по-перше, квартира понад 60 квадратів, по-друге, житловий будинок понад 120 квадратів, по-третє, різні типи об'єктів житлової нерухомості та їхні частини в разі одночасної власності понад 180 квадратів», – констатував Приходько.

Експерт уточнив, що податок нараховується на «зайві» квадратні метри. Якщо квартира має площею 65 кв. м, то податок нараховується на 5 кв. м.

«Цього року фізичні особи мають платити податок за 2016 рік. Ставка податку обчислюється як відсоток від мінімальної зарплати. Місцева влада сама визначає цей відсоток, але не більш ніж 3%», – уточнив фахівець.

За його словами, мінімум для розрахунків – 1378 гривень, а сума податку за квадратний метр – 41,43 гривні.

«Наступного року платити потрібно буде за 2017 рік виходячи з розміру мінімальної зарплати в 3200 гривень, але при цьому, відповідно до пунктів 266.5.1 і 266.5 статті 266 Податкового кодексу України, ставка податку визначена на рівні не більш ніж 1,5% мінімальної зарплати», – розповів Приходько.

Вартість житла, харчування й транспорту в Україні та ЄвропіВартість забезпечення основних життєвих потреб у країнах Європейського Союзу відчутно вища, ніж в Україні, однак, наприклад, у Польщі цей показник відрізняється від нашого не дуже суттєво.

«Як особлива опція в податку на нерухомість є так званий податок на розкіш. Його фіксована ставка – 25 тисяч гривень. Цей податок встановлений для власників квартир, площею понад 300 квадратних метрів, або будинку, площею понад 500 квадратних метрів», – додав експерт.

Обізнаний – озброєний

«Незнання законів не звільняє від відповідальності. Є інформація, що Державний реєстр майнових прав на нерухомість, яким користуються податкові інспектори, заповнений лише на 25%, а значить, існує велика ймовірність того, що не всі обов'язкові платники податків отримають свої повідомлення про сплату», – припусктив експерт.

Приходько зазначив, що формально закон покладає відповідальність за сплату податку на самих громадян.

«Але з цього зовсім не випливає, що фізичним особам не потрібно самостійно підраховувати суму податку. За них це мають зробити працівники податкової. А це означає, що якщо площі вашої нерухомості підпадають під оподатковувані квадратні метри, варто звернутися до місцевих органів ДФС. Тим більше, що закон передбачає штрафи не лише за несплату податку, а й за порушення термінів», – пояснив фахівець.

За його словами, в разі, якщо платник не згоден із розміром податку, підрахованого працівниками фіскальної служби, потрібно офіційно звернутися до місцевої податкової інспекції з вимогою звірити розрахунки.

«Оскільки податок новий, то в розрахунках можуть бути помилки, друкарські неточності», – застеріг він.

Слідами закону, або Як обійти сплату податку

Як розповів Приходько, у законі є різні уточнення. Наприклад, якщо об'єкт здається в оренду згідно з офіційним договором, зареєстрованим у податковій, необхідно платити податок з усієї площі, без урахування пільги.

Вже традиційно для України, коли терміни виконання деяких законів випереджають терміни розроблюваних механізмів до їх реалізації. Цей випадок – не виняток.

«Зміни, внесені до закону в 2015 році, визначають об'єктами оподаткування будь-яку нерухомість – як житлову, так і нежитлову. До нежитлової нерухомості належать господарські та допоміжні приміщення: гаражі, сараї, хліви, літні кухні, майстерні, льохи, навіси, котельні тощо. Також під податок підпадають комунальні кімнати, прибудови до будинків і дачі», – додав фахівець.

Експерт зазначив, що в цьому питанні доведеться враховувати ще й ментальний момент українців, а саме – бажання заощадити там, де це можливо.

«Найпоширенішим способом не сплачувати податок є реєстрація нерухомості на кількох власників таким чином, щоб сумарно не перевищувати мінімально оподатковувані площі. А в разі нового будівництва приватних домоволодінь – не вводити його в експлуатацію і, як наслідок, не реєструвати їх у Державному реєстрі», – заявив Приходько.

Українські податки та світова практика

«У світовій практиці податок на нерухомість є частиною оподаткування багатьох країн. В Євросоюзі податку на нерухомість немає лише на Мальті та в Ірландії. Найбільш поширеним методом нарахування податку є його розрахунок від кадастрової вартості нерухомості, яка є нижчою за ринкову», – повідомив експерт.

За його словами, в Україні податок нараховується на квадратні метри, як у Польщі, Словаччині, Чехії й частково в Угорщині.

«Але є й третій метод, який працює у Великобританії та Франції, де існує фіксована плата, розмір якої встановлюють муніципалітети. В середньому європейці платять податку на нерухомість 100-400 євро на рік. Україна на своєму шляху до Європи насамперед має дотримуватися європейських принципів встановлення податків і не забувати про те, що кожен податок має бути соціально справедливим», – резюмував Олег Приходько.

Докладніше про рівень життя та витрати європейців та українців читайте в матеріалі «Вартість житла, харчування та транспорту в Україні та Європі».


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...