Каста недоторканних: чим закінчиться історія із зняттям депутатської недоторканності?

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

ГПУ, САП і НАБУ під час спільної перевірки поданих народними депутатами е-декларацій виявили порушення, які свідчать про приховування декларантами коштів і ухилення їх від сплати податків. Отже, трьом депутатам: Геннадію Бобову, Євгену Дейдею і Андрію Лозовому загрожує позбавлення депутатської недоторканності. До цієї компанії приєдналися депутати Борислав Розенблат і Максим Поляков, який пов'язують з «бурштиновими схемами».

Таку думку в ексклюзивному матеріалі «Мандати по осені рахуют спеціально для «Слова і Діла» висловив політичний експерт Олександр Радчук.

«З одно боку, активність ГПУ викликає позитивну оцінку суспільства, з іншого ж у політичному середовищі стурбовані таким поворотом, адже таким чином депутати позбуваються привілеїв», - позначив Радчук.

Як зазначив експерт, для зняття недоторканності і передання справ до суду потрібен час і згода більшості колег по парламенту.

«Чи погодяться з таким порядком денним більшість народних обранців - відкрите питання, адже невідомо, чиє прізвище наступного разу може опинитися серед кандидатів на виліт із касти недоторканних. Тим паче що поняття «кругової поруки» ніхто не відміняв», - аналізує він.

Політолог нагадав, що останній випадок зняття недоторканності стався в грудні 2016 року, коли Верховна Рада 228 голосами «за» ухвалила відповідне рішення по Вадиму Новинському.

«Також ВР схвалила позбавлення «імунітету» Олександра Онищенка, Сергія Мельничука, Ігоря Мосійчука і Сергія Клюєва», - уточнив експерт.

Нинішній склад ВР у питанні зняття недоторканності справді не знає собі рівних. До того за всю історію українського парламентаризму Верховна Рада дозволяла притягнути до відповідальності сімох нардепів.

«У ГПУ обіцяють ще більше заяв на народних депутатів про зняття недоторканності. Також важливу роль в цих процесах грають НАБУ і САП. Зараз у правоохоронних органів з'явилися нові інструменти для дослідження корупції чиновників. Один з найбільш потужних - е-декларації, вивчення яких може змусити хвилюватися не одного нечистого на руку чиновника», - каже Радчук.

За його словами, зняття недоторканності не означає автоматичного позбавлення депутатського мандата.

«Підставою для цього є відповідне рішення суду в разі доведення провини нардепа. Але головним ноу-хау ВР є те, що мандата нардепів поки позбавляли не через доведення їхньої вини в суді, а за допомогою інших юридичних обставин. Наприклад, екс-нардепа від «РПЛ» Андрія Артеменка ГПУ звинуватила в зраді», - розповідає політолог.

Однак, уточнив він, є нардепи, які маючи за собою корупційний шлейф, досі залишаються повноправними членами парламенту.

Юрій Луценко: генеральний колекціонер депутатської недоторканностіЗаяви Юрія Луценка про намір вимагати у Верховної Ради зняття недоторканності з низки народних депутатів поки не підкріплені жодною доведеною до кінця гучною справою.

«Показовим є випадок з главою фракції «Опоблоку» Юрієм Бойком, справа щодо якого перебуває на розгляді в департаменті спеціальних розслідувань ГПУ, але офіційна підозра так і не складена», - констатував фахівець.

Як вважає експерт, довкола цієї теми багато спекуляцій, хоч про обмеження депутатської недоторканності йшлося в семи законопроектах, починаючи з 2002 року.

«Та жоден з них не був проголосований парламентом, адже мова йде про зміни до Конституції України. Голосів для ухвалення змін до Конституції навіть при позитивному висновку суддів може не вистачити. Виходом з юридичного глухого кута може бути спрощення самої процедури позбавлення недоторканності народного депутата. Два із семи законопроектів це пропонують. Але перший - досі знаходиться на розгляді в комітетах. Другий - внесений у грудні 2016-го і в лютому був включений до порядку денного парламенту. На тому в цій історії поставлено три крапки», - проаналізував Олександр Радчук.

Детальніше читайте в матеріалі «Мандати по осені рахуют

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: