Єдність церкви і амбіції патріархів: коли об'єднаються православні в Україні

Читать на русском
Митрополит Олександр(Драбинко)

Сьогодні в українському суспільстві активно обговорюється тема створення єдиної помісної церкви. Більшість людей під словом «церква» мають на увазі храм або інше приміщення, де збираються віруючі. У Біблії ж слово «церква» (по-грецьки «екклесія») означає не будівлю, а народне сходження, збори, тобто об'єднання людей. У Новому Заповіті чітко написано, що Ісус установив Свою Церкву, тобто Своє зібрання віруючих.

Про життя з Христом, єдність церков, протистояння Московського і Константинопольського патріархів і роль Всеправославного собору в коментарі «Слову і Ділу» розповів митрополит УПЦ Олександр (Драбинко).

Православний собор: справжнє

«Церква за своєю природою соборна. Якщо немає соборності – це вже не церква. «Де двоє або троє зібрані в Моє ім'я, там Я посеред них», – каже Христос. Соборність – це жива присутність Христа серед нашого християнського зібрання. Саме соборним розумом завжди ухвалювалися рішення й вирішувалися проблеми. Соборність - це природа церкви», - констатував Драбинка.

Митрополит зазначив, що кожна церква сама по собі є рівною.

«Незважаючи на існування титулу «Вселенський патріарх», кожна церква сама веде свої справи. «Вселенський» - це не єдиний старший християнської православної церкви. Він «перший серед рівних» за честю», - уточнив він.

Конфлікт церков

«Всеправославний собор не став причиною глобального конфлікту церков. У певних регіонах є свій світогляд. Основною причиною непорозумінь чи неузгодженості є ставлення до поняття «екуменізм» і визнання церковності в інших християнських громадах», - пояснює Драбинка.

Світ рухається до об'єднання. Це Божа заповідь – усі повинні бути єдині, однак у сучасному світі людьми іноді керують амбіції. Роз'єднання ж – гріховне.

«Все ж таки треба приймати соборну думку. Тільки тоді будемо адекватно оцінювати все, що відбувається. Адже не обов'язково наша думка повинна бути сприйнята всіма. Люди повинні прислухатися одне до одного. Власний егоїзм слід приборкувати», - підкреслив митрополит УПЦ.

Патріархи Константинопольський і Московський: ще не протистояння, але боротьба за першість.

«Пошук відповіді на питання, хто для України є «матір'ю-церквою», сьогодні дуже актуальне. Після політичного падіння Константинополя і піднесення Москви остання перебрала на себе так звану функцію «третього Риму», яку раніше виконував Константинополь. Певна боротьба існує, оскільки Москва завжди прагнула зайняти перше місце у православному світі», - говорить Драбинка.

Митрополит наголосив, що свого часу ще Сталін хотів провести Всеправославний собор у Москві і зробити Московського патріарха першим за честю.

Візантійщина проти Константинополя: поле битви – УкраїнаЯка доля чекає на українське православ'я і чи зважитися Вселенський Патріархат подарувати Українській православній Церкві незалежність від РПЦ

«Але історія твориться своєю чергою. Все буде так, як угодно Богові, а не політикам», - зазначив він.

Єдина помісна церква

«Створення єдиної помісної церкви неможливе, оскільки єдина помісна церква створена Господом нашим. Ніхто її не створюватиме. Єдине, що потрібно, - привести до канонічного порядку статус православних структур, що існують на території України. Тільки тоді можна говорити про єдність. Головне питання - відновлення єдності християнського православного світу в Україні, а не створення нової структури. Створити Церкву людина не може. Церкву створив Бог, а люди зламали єдність і зобов'язані її відновити. До цього має відношення Константинопольська патріархія, оскільки вона сьогодні є «матір'ю-церквою» для України», - аналізує Драбинка.

«Всеправославний собор на Криті може дати поштовх до прояву існуючих непорозумінь, але до майбутнього православ'я собор відношення не має. Треба жити майбутнім. Проблема в тому, що питання автокефалії, незалежності релігійних структур у нас лежить у площині політичних ідей. Так було завжди, і, швидше за все, так і залишиться», - проаналізував Олександр Драбинко.

Нагадаємо, Православна церква визнає сім Вселенських соборів, останній з яких відбувся у VIII столітті (Другий Нікейський). Таким чином, Всеправославний собор скликано вперше за більш ніж тисячу років. Ідея проведення Всеправославного собору виникла в 1960-ті роки. Підготовка до нього велася 55 років. Всеправославний собор (офіційна назва — Святий і Великий Собор Православної Церкви) відбувся у червні 2016 року в містечку Колімварі на Криті, Греція за участі предстоятелів і представників 10 з 14 визнаних помісних Православних церков. Після спільної підготовчої роботи і одноголосного рішення про проведення Собору від участі в ньому відмовилися чотири Церкви: Російська, Антіохійська, Грузинська і Болгарська. Сербська церква також заявляла про намір відмовитися від участі в Соборі, але за кілька днів до відкриття переглянула своє рішення. Існують офіційно озвучені протиріччя між Церквами в оцінці статусу Собору.

Головує на засіданнях Собору Святійший Вселенський Патріарх, Архієпископ Константинополя — Нового Риму. Зараз це Варфоломій I.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: