28 травня 2016 року у селі Великі Грибовичі під Львовом, де розташований основний і найбільший полігон твердих побутових відходів, що обслуговував обласний центр, розпочалася пожежа. Вдень 30 травня, коли на звалищі все ще перебували пожежники, які прибули для ліквідації надзвичайної ситуації, там стався обвал сміття. Під сміттєвий зсув потрапили 3 працівників пожежної служби, тіла яких вдалося згодом знайти (Юрій Рудий, Андрій Вненкевич і Богдан Юнко) та еколог-працівник місцевого комунального підприємства «Збиранка» Олександр Бутін (тіло чоловіка так і не відшукали). За свідченнями очевидців, пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі траплялися й раніше, але трагічного масштабу вони набули минулоріч.
Відтоді звалище закрите, а Львів потерпає від надлишку сміття, яке фактично нікуди вивозити: вслід за Великими Грибовичами місту відмовили й інші населені пункти, що мають сміттєві полігони. Домовленості з мерами інших міст проблему не вирішили, адже проти того, щоб приймати львівські відходи, зазвичай протестують місцеві жителі. Про те, як львівське сміття подорожує Україною, і де його тільки не знаходили, українці вже складають легенди. Тим часом обласний центр потерпає від смороду й засилля щурів. Настання спекотної погоди лише погіршить ситуацію, тож цей фактор мав би поквапити місцеву (та й центральну владу) та змусити її оперативно зробити те, що, по суті, не робилося десятиліттями.
Що саме можновладці обіцяли зробити для вирішення сміттєвої проблеми Львова та, зокрема, Грибовицького звалища, в день роковин трагедії вирішило нагадати «Слово і Діло». Знайти місце для розташування нового полігону ТПВ мер Львова Андрій Садовий пообіцяв іще до кінця 2011 року. Невиконання цієї обіцянки він пізніше виправдав тим, що в планах – зробити це вже до Євро-2012. Як ми знаємо, й цьому прогнозу не судилося збутися. Тоді ж міський голова запевнив, що саме Грибовицьке звалище обов’язково буде ліквідоване. І хоча рішення про його закриття було ухвалене ще 6 вересня 2011 року, сам процес ліквідації аж до моменту трагедії обмежувався виключно безкінечними конкурсними торгами, а до Великих Грибович тим часом продовжували звозити відходи…
Вирішити цю проблему обіцяв не лише мер, але і його політичні конкуренти. Наприклад, народний депутат Ігор Васюник, що в 2015 році балотувався на посаду львівського градоначальника. І хоча, не будучи обраним, він не міг виконати це зобов’язання як міський голова, але, залишаючись депутатом, вплинути на ситуацію міг… але не зробив цього, за що отримав до свого досьє чергову невиконану обіцянку.
Потім, іще до трагічних подій у Великих Грибовичах (а саме 2 жовтня 2015 року) Садовий пообіцяв створити сортувальний комплекс і полігон побутових відходів.
Під час пошукових робіт на злощасному звалищі, які міський голова відвідав 31 травня, він пообіцяв рекультивувати полігон. За місяць, 30 червня, він уже заявив, що має намір побудувати протягом 3 років комплекс із переробки сміття. Також приблизно тоді ж Садовий пообіцяв містянам, що підвищення тарифу на вивезення сміття в обласному центрі не буде. Всі три обіцянки поки що перебувають у процесі виконання.
Жодної виконаної (втім, як і проваленої) обіцянки з цього приводу поки що не має голова обласної державної адміністрації Олег Синютка. На початку листопада 2016 року він пообіцяв провести громадські слухання перед початком будівництва полігону ТПВ в області (в Дрогобицькому та Яворівському районах), але вже в березні 2017-го заявив, що нових звалищ у регіоні не буде. За три тижні губернатор уже запевняв, що зможе домовитися про вивезення сміття зі Львова в інші області, а потім – що в регіоні обов’язково почне функціонувати сміттєпереробний завод.
Нагадаємо, за даними річної давнини, на території України розташовувалися 6,5 тис. санкціонованих полігонів (площею 12 тис. кв. м, що еквівалентно площі Кіпру) та близько 35 тис. стихійних звалищ (їхня площа тоді оцінювалася в 30 тис. кв. м, що відповідає площі Бельгії). Із 4 побудованих в нашій країні сміттєспалювальних заводів працює лише столичний завод «Енергія». Його потужностей вистачає на те, щоби спалювати приблизно чверть відходів Києва.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»