Народні обранці збираються плідно попрацювати перед місячними «канікулами». Планується прийняти доволі велику кількість законопроектів у всіх сферах українського державотворення.
Зміни до регламенту
Зміни до регламенту представлені декількома законопроектами. Найбільш популістичним можна назвати проект Закону України про внесення зміни до статті 19 регламенту Верховної Ради (№6281) групи народних депутатів на чолі з Андрієм Парубієм. Законопроект пропонує скасувати перерву в сесійному засіданні з 12:00 до 12:30. Це робиться з метою «підвищити ефективність роботи парламенту».
На нашу думку, такі зміни не вплинуть суттєво на ефективність роботи Парламенту, адже проблема Верховної Ради полягає не у відсутності робочого часу, а від елементарної відсутності депутатів у коаліції та партійної дисципліни у фракціях, які її формують.
Слід також зазначити, що ідея щодо відміни перерви з 12:00 по 12:30 є не новою, адже аналогічні зміни пропонував депутат Віктор Кривенко у своєму проекті законів про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо організації роботи Верховної Ради України) №2915. Також у своєму законопроекті пан Віктор пропонує при розгляді законопроекту у другому читанні у разі якщо народний депутат пропонує відхилити враховану головним комітетом пропозицію, поправку, голосування проводиться щодо її відхилення в цілому чи її частини. Якщо пропозиція про відхилення підтримана більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, поправка вважається відхиленою. Дана пропозиція має на меті унеможливити ситуацію за якої Комітет працює над проектом Закону між першим і другим читаннями чи найменш тиждень, враховує всі правки, фахово обговорює, затверджує текст, а потім в сесійній залі цей законопроект нищать використовуючи механізм «правка на підтвердження», коли правка вважається не підтриманою у випадку коли за неї проголосувало менше від конституційного складу Верховної Ради. Введення презумпції «правоти Комітету при затверджені правки», що має посилити інституційну спроможність Комітетів Верховної Ради України та підвищити передбачуваність законотворчої роботи.
Проект Закону про внесення змін до регламенту Верховної Ради №5522 має системний характер і розроблений членами Регламентного Комітету з метою погодження норм Регламенту Верховної Ради України та чинного законодавства, а також усунення правових прогалин. Законопроект: - запроваджує норми прямої дії щодо формування та діяльності Коаліції; - укладання та правовий статус Коаліційної угоди; - участь коаліції у формуванні Кабінету Міністрів України - вводить поняття депутатської фракції з правами коаліції - тощо
На нашу думку, даний законопроект є на часі та необхідний для ліквідації спекуляцій навколо легітимності коаліції.
Про інший законопроект Андрія Парубія про внесення змін до законів України «Про комітети Верховної Ради України» та «Про центральні органи виконавчої влади» щодо оптимізації роботи комітетів Верховної Ради України та співвідношення предметів їх відання із сферами діяльності міністерств №6561 читайте у статті від 14 березня 2017р.
Конституційний суд
Верховна Рада України у другому читанні розгляне Проект закону «Про Конституційний Суд України». Проект передбачає створення на законодавчому рівні умов для реалізації права на конституційну скаргу – нового запровадженого Конституцією України додаткового національного засобу юридичного захисту прав особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України.
Пропонується нова організаційна структура Конституційного Суду України:
- Велика палата діє у складі усіх суддів Конституційного Суду України і вирішує питання у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями;
- два сенати Суду, кожен із яких діє у складі дев’яти суддів і розглядає питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) законів України (їх окремих положень) за конституційною скаргою особи. Сенат Суду діє як Конституційний Суд України; ухвали Сенату Суду про відмову у відкритті конституційного провадження у справах за конституційними скаргами є остаточними;
- шість колегій суддів, кожна з яких діє у складі трьох суддів. До повноважень колегії суддів Конституційного Суду України належить вирішення процесуальних питань. Ухвала про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою, постановлена трьома суддями колегії суддів Конституційного Суду України, є остаточною. Це дасть змогу зменшити навантаження на Суд та забезпечити надходження на його розгляд обґрунтованих конституційних скарг, які відповідають критеріям прийнятності.
Інвестиції та капітал
В анонсований проект порядку денного пленарного тижня Верховної Ради також включено підготовлений до другого читання законопроект №4541 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення бар'єрів для залучення іноземних інвестицій (щодо скасування реєстрації іноземних інвестицій та внесення змін в правила працевлаштування та тимчасового проживання іноземців)», розроблений групою народних обранців на чолі з паном Сергієм Кіраль. При доопрацюванні документа в профільний комітет надійшло 95 пропозицій з поправками від колег – парламентарів, з яких 64 враховано (8 частково), а 35 – відхилено.
Базова ідея даного документу концептуально спрямована на лібералізацію бюрократично складної процедури ведення в Україні бізнесу із залученням іноземного капіталу. З чого слідує логічний висновок, що першочергово даний документ орієнтований на іноземних інвесторів, а впровадження передбачених ним механізмів має сприяти покращенню інвестиційного клімату в Україні. А тому і не дивно, що текст Проекту розроблено у співпраці з Європейською Бізнес Асоціацією.
Досягти поставленої мети автори Проекту пропонують декількома шляхами. По-перше, скасувати необхідність реєстрації іноземних інвестицій. Відтепер ця процедура переорієнтовується в повідомну площину, а такі повідомлення будуть використовуватись виключно в цілях ведення державної статистики. По-друге, врегулювати окремі питання оформлення дозволів на застосування праці іноземців та посвідки на тимчасове проживання. По-третє, іноземним інвесторам, які мають істотну участь в українських підприємствах, але не працевлаштовані на них, надається можливість отримати посвідку на тимчасове проживання в Україні.
Вето Президента
Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (нова редакція) з пропозиціями Президента України від 21.03.2017 №2489 пропонує поширити порядок вступу громадян України на службу в органи місцевого самоврядування за результатами конкурсу на зайняття посад заступників сільського, селищного, міського голови. Дана пропозиція ні на що не вплине, адже конкурси проводять абсолютно формально і за звичай є механізмом легалізації раніше прийнятого рішення міського або сільського голови.
Також пропонується при визначенні розмірів посадових окладів службовців місцевого самоврядування як розрахункову величину застосовувати прожитковий мінімум (а не мінімальну заробітну плату), встановлену для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Державні відзнаки
13 березня поточного року Президент України Петро Порошенко зареєстрував законопроект №6174 «Про внесення зміни до розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про державні нагороди України» щодо присвоєння звання Герой України», який з усією ймовірністю може бути розглянутий вже на цьому тижні. Проект на законодавчому рівні закріплює можливість, як виняток, посмертно присвоїти звання Герой України іноземцю, нагородженому орденом Героїв Небесної Сотні. Підставою для прийняття такого рішення може бути здійснення загиблим визначного геройського вчинку, пов'язаного із відстоюванням конституційних засад демократії, прав і свобод людини під час Революції Гідності.
Не виключено, що такі пропозиції Гаранта орієнтовані на тимчасове послаблення невдоволення громадськості та зменшення соціального напруження навколо питань невмілого ходу трирічного розслідування тодішніх подій Майдану і відсутності знакових системних результатів по притягнення винних осіб до відповідальності за ті трагічні події.
Спорт
Аналіз проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» щодо визнання національних видів спорту №5324 дивиться у статті від 4 квітня.
Інфраструктура
Верховна Рада планує розглянути поданий Президентом проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди (Проект «Міський громадський транспорт України») між Україною та Європейським інвестиційним банком, №0139. Прийняття Закону є внутрішньодержавною процедурою, необхідною для ратифікації Фінансової угоди згідно із законодавством України.
Фінансову угоду підписано 11.11.2016 з метою залучення коштів у розмірі 200 млн євро для забезпечення стабільного функціонування і подальшого розвитку міського громадського транспорту в містах України. Ратифікація Фінансової угоди дасть змогу створити умови для надання населенню високоякісних послуг з перевезення автобусами, трамваями, тролейбусами та метрополітеном, зокрема, з урахуванням потреб інвалідів з ураженнями органів зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп.
Соціальний захист
Народний депутат України Юрій Шухевич пропонує розглянути проект Постанови про Комісію у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. при Верховній Раді України, №5688. Пропонується реорганізувати Комісію у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. шляхом створення нового спеціалізованого підрозділу у справах колишніх партизанів у складі Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції Міністерства соціальної політики України. Даний проект забезпечує виконання ЗУ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та ЗУ «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті».
Кілька слів про доробки
Як і попередні, анонсований проект порядку денного пленарного тижня традиційно переповнений документами, розгляд яких із завзятою стабільністю вже доволі систематично переноситься з одного сесійного тижня в інший. В даному випадку це: - урядовий законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» (щодо уточнення деяких термінів та понять)», №4570. Попри гучну назву, документ усього-на-всього вносить техніко-юридичні правки в термінологічний апарат актів чинного законодавства. Так, за великим рахунком, пропонується внести зміни до Закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», згідно з якими термін «риби» буде замінений на «водні біоресурси». - законопроект №4355 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель», який є послідовним компромісним варіантом законопроектів 3510 та 3510-1. Як слідує з назви, документ спрямовано на перегляд принципів земельних правовідносин, розширення діапазону повноваження органів місцевого самоврядування, забезпечення доступності адміністративних послуг, а отже і переорієнтування балачок про децентралізацію з теоретичної в практичну площину. - урядовий законопроект «Про ринок електричної енергії України», №4493. Основна мета Проекту орієнтована на забезпечення надійного та безпечного постачання електроенергії споживачам, з орієнтацією на мінімізацію витрат на послуги постачання електричної енергії, шляхом визначення на законодавчому рівні організаційної структури та принципів функціонування ринку електричної енергії, основних засад та передумов його реформування. - законопроект №4901 «Про комерційний облік комунальних послуг». Проектом пропонується визначити обов’язковість комерційного та розподільного обліку кількості спожитої громадянами теплової енергії, гарячої та питної води. Це має сприяти більш раціональному використанню водних, паливно-енергетичних ресурсів, а також захистить права споживачів. - законопроект №1581-д «Про житлово-комунальні послуги». Як уже неодноразово зазначалось, даний документ в більшій мірі ніж чинний базовий Закон розкриває поняття, зміст, наводить характеристики житлово-комунальних послуг, унормовує відносини що виникають у процесі їх надання та споживання, розмежовує права, обов'язки та відповідальність учасників господарських відносин, а також запроваджує їх комерційний облік. Законопроект був розроблений і зареєстрований групою народних депутатів ще в кінці 2015 року, а до порядку денного вперше включений 27.01.2016 р.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»