Кадрові питання, міжнародна співпраця й інститут приватних детективів. Над чим цього тижня працюватиме Рада

Експерти аналітичної групи Левіафан розповіли про найголовніші та найцікавіші законодавчі ініціативи, які український парламент буде розглядати цього тижня.

Так уже склалося, що цей тиждень у Верховній Раді мав стати тижнем призначень. Найбільшою інтригою було призначення аудитора НАБУ від парламенту. Після двох за останній місяць невдалих спроб схвалити кандидатуру британця Найджела Брауна на посаду одного з трьох аудиторів НАБУ, парламент знову взявся за це питання. «Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт», попри рекомендації комітету з запобігання корупції номінувати на посаду аудитора американця Роберта Сторча, продовжують намагатися «протягнути» свого кандидата – британця Найджела Брауна. У вівторок цього зробити не вдалося, тож кандидатури знову були відправлені на розгляд комітету. Проте незалежно від кінцевих результатів голосування, вже від самого початку роботи міжнародні аудитори НАБУ матимуть сумнівну репутацію в очах більшості українців, які після подібного обрання навряд чи повірять у незалежність іноземного фахівця.

Коаліційна арифметика: скільки членів налічує парламентська «більшість»?Політолог Валентин Гладких розповідає про коаліційні розклади у Верховній Раді України і про те, що робить влада, аби втримати бодай ситуативну більшість.

Також мають бути розглянуті дві постанови про призначення членів Рахункової палати та про визначення представника Верховної Ради до складу комісії з питань вищого корпусу державної служби. Імена кандидатів членів Рахункової палати заховані за сімома печатями, а от до складу комісії з питань вищого корпусу державної служби депутати пропонують призначити Ярослава Василькевича – керівника Секретаріату Конституційного суду. Це доволі логічний крок, адже Василькевич має великий досвід державної служби і досить довгий час працював керівником секретаріату комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Міжнародна співпраця

Слід усе ж віддати належне роботі уряду: другий тиждень підряд Україна ратифікує міжнародні угоди, направлені на поліпшення руху капіталів між нашою та більш економічно розвиненими країнами. Якщо минулого тижня була ратифікована угода про співпрацю з Канадою, то цієї середи парламент ратифікуватиме угоду між Кабінетом міністрів України й урядом Норвегії про технічне та фінансове співробітництво (№0127). Відповідно до угоди, Україна гарантує вільний та безперешкодний рух товарів та послуг, необхідний для реалізації програм і проектів технічної та фінансової допомоги, що реалізуються в Україні й фінансуються повністю або частково за рахунок норвезької сторони.

Залучення будь-яких інвестицій – це завжди добре. Є підстави вважати, що уряд Норвегії буде готовий інвестувати в українську газовидобувну сферу та аграрно-промисловий сектор, які наразі є найпривабливішими секторами української економіки. От тільки є ризик, що під статтю безмитного ввезення на територію України товарів, необхідних для реалізації таких проектів, до нашої країни буде ввозитися набагато більше, ніж вимагається проектом угоди).

Фінансовий сектор

У фінансовій сфері пропонується ухвалити проекти законів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг)» (№ 2456-д) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів)» (№ 3498). Детальніше про це – в нашому огляді від 14 березня.

Газовий сектор

8 травня 2015 року набрав чинності закон «Про ринок природного газу», яким встановлена заборона на використання газорозподільчих систем, власником яких є держава, за правом господарського відання. У той же час, механізми того, яким чином держава має врегулювати ситуацію, коли ГРС перебуває в оперативному віданні облгазів, прописані не були. Наразі Кабмін проектом закону «Про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення використання газорозподільних систем)» (№5558) пропонує врегулювати питання передачі газорозподільчих систем оператору газорозподільчої системи на підставі договору оренди. З одного боку, це може зменшити прибутки облгазів, а з іншого – оператори ГРС вимушені будуть звернутися до НКРЕКП з проханням врахування видатків на оренду ГРС у формулі комунальних платежів. Отже, слід чекати на чергове підвищення комунальних тарифів.

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо їх приведення у відповідність із законом «Про ринок природного газу» (№5289), судячи з пояснювальної записки, розроблявся безпосередньо Кабінетом міністрів, а депутат Андрій Лопушанський просто виступив таким собі «добрим самаритянином», який допоміг уряду його подати з уникненням низки необхідних процедур.

Законопроект, окрім іншого, прононує:

  • зміни, пов’язані з забезпеченням переходу від поняття «гарантований постачальник» до поняття «постачальник природного газу зі спеціальними обов’язками», а також внесення необхідних змін щодо розрахунків теплогенеруючих та теплопостачальних організацій за використаний природний газ;

  • виключення із закону України «Про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період» положення щодо врахування приписів закону «Про ринок природного газу» при врегулюванні відносин, пов’язаних із функціонуванням паливно-енергетичного комплексу в особливий період та із реагуванням на кризову ситуацію з надходженням природного газу, передбачити поширення дії зазначеного Закону на відносини з розподілу природного газу;

  • перенесення терміну встановлення лічильників газу, використовуваного для приготування їжі, на 1 жовтня 2017 року в законі «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (раніше пропонувалось дочекатися 1 січня 2018 року); посилення санкцій за невстановлення лічильників;

  • можливість затвердження ліцензійних умов уповноваженим законом державним колегіальним органом (регулятором); узгодження видів діяльності, що підлягають ліцензуванню з положеннями закону «Про ринок природного газу»; встановлення місячного перехідного періоду з дати затвердження ліцензійних умов для переоформлення ліцензії;

  • встановлення в законі України «Про ринок природного газу» обов’язку оператора газорозподільчої системи відкривати в рахунках уповноважених банків поточні рахунки зі спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з розподілу природного газу.

Такі системні зміни можливо і є доцільними, але звертаємо увагу, що будь-які витрати, які понесуть згідно цього проекту Закону облгази, будуть компенсовані з кишень простих громадян за рахунок включення цих видатків у тариф.

ЗВТ з Канадою: чого чекати від взаємної торгової лібералізаціїЗона вільної торгівлі з Канадою може стати як прекрасною можливістю для нарощення експорту, так і насичити український ринок імпортованими канадськими товарами.

Група депутатів на чолі з Ольгою Бєльковою пропонує автоматично продовжити дозволи на користування надрами, надані Державному акціонерному товариству «Чорноморнафтогаз» на ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території, на весь час окупації, а також зняти арешти та заборони відчуження майна АТ «Чорноморнафтогаз». Аналіз вказаного законопроекту можна переглянути в матеріалі від 14 березня.

Також гармонічно в цей розділ вписується проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення низки аспектів нафтогазової галузі (№3096). Запропоновані проектом зміни спрямовані на вдосконалення процедури надання земельних ділянок для проведення розвідувальних робіт та робіт із будівництва, технічного обслуговування, ремонту й реконструкції об’єктів трубопровідного транспорту, спорудження нафтових і газових свердловин та пов’язаних з їх експлуатацією об`єктів.

Безперечно, всі ці пропозиції мають на меті зменшити витрати нафтодобувних компаній, чого ніхто не приховує. Але законопроект також дозволить збільшити обсяги нафти й газу власного видобутку, що в умовах відмови від російського блакитного палива й високих закупівельних цін на газ із Європи є життєвою необхідністю.

Бізнес

Верховна Рада в другому читанні розгляне проект «Про внесення змін до Закону України «Про теплопостачання» щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії» (№4334). Документом передбачене встановлення підприємствам стимулюючих тарифів на теплову енергію, вироблену для потреб бюджетних установ та населення з альтернативних джерел на рівні 0,9 тарифу на теплову енергію з газу для потреб бюджетних установ, що, у свою чергу, дозволить заощадити кошти споживачів при розрахунках за послуги з централізованого опалення й гарячого водопостачання.

Проект має легкий відтінок лобізму енергетичних компаній, але в цьому немає нічого страшного, якщо він допоможе відійти від практики енергозабезпечення за допомогою вуглеводнів.

План реформ на 2017-й: які кардинальні зміни Кабмін запланував цьогоріч«Слово і Діло» зібрало найголовніші обіцянки членів уряду щодо реформування окремих сфер життя країни вже у 2017 році.

До розгляду також вноситься підготований до другого читання законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» (щодо механізму закупівлі енергосервісу)», (№4549). Документ, перш за все, має технічне значення. Він спрямований на уніфікацію термінологічного апарату, уточнення адміністративних процедур закупівель і їхнього спрощення для окремих суб'єктів. Якщо детальніше, то він впроваджує можливість використання процедури відкритих торгів та переговорної процедури закупівлі, встановлює вимоги до оголошення про проведення процедури закупівлі енергосервісу й тендерної документації, регулює особливості розгляду й оцінки тендерних пропозицій і додаткові підстави для скасування торгів. Автори законопроекту переконані, що його ухвалення дозволить привернути кошти приватних інвесторів до проектів із термомодернізації в бюджетних закладах, що має на меті заощадити споживання паливно-енергетичних ресурсів, а отже – й дозволити зберегти кошти платників податків. Коли йдеться про економію бюджетних коштів і підвищення раціональності їх використання – це завжди прогресивно.

Крім того, до другого читання підготований депутатський законопроект №5105 «Про внесення змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність» (щодо державних інвестиційних проектів)». Складно говорити про якісь концептуальні відмінності від первинної редакції документу, оскільки до профільного комітету були направлені всього-на-всього 5 пропозицій і поправок до нього, з яких одна задоволена, одна врахована по суті, а решта відхилені. Основоположна ідея проекту закону полягає в намірі узгодити між собою окремі законодавчі акти та вдосконалити проведення оцінки, відбору й моніторингу інвестиційних проектів, у яких можуть бути залучені бюджетні кошти. Також застосовується розмежування державного й місцевого інвестування зі спрощенням процедури отримання державної підтримки.

Інфраструктура

Також народні обранці вкотре мають намір приділити увагу пакету законопроектів, що стосуються регулювання транспортної галузі. В даному випадку йдеться про законопроект №2712 «Про внесення змін до Кодексу торговельного мореплавства України (щодо сприяння розвитку судноплавства в Україні)». Доречно зауважити, що він припадає пилом у парламентських комітетах ще з квітня 2015 року. Дана законодавча ініціатива спрямована як на відродження й поповнення флоту під державним прапором, так і на залучення інвестиційного капіталу до судноплавного бізнесу. Досягти цих цілей автори законопроекту пропонують шляхом лібералізації підходу та гнучкості законодавчого регулювання торгівельного й пасажирського судноплавства під державним прапором України.

Про питання водного транспорту йдеться і в законопроекті №2745а «Про внутрішній водний транспорт». Через 26 років незалежності народні обранці нарешті вирішили окремим базовим законом врегулювати галузь внутрішнього водного транспорту. Документ складається з 85 статей, об’єднаних у 11 розділів. Проектом передбачається ціла низка стимулюючих новацій для переміщення вантажопотоків з автомобільних доріг на внутрішній водний транспорт для збереження дорожнього покриття й екології, нарощування вітчизняного суднобудування, зростання конкурентоспроможності внутрішнього водного транспорту та його привабливості для іноземних інвестицій тощо. Приділяється увага збереженню та розвитку прибережних смуг і наявної інфраструктури.

Чи готова інфраструктура України до приходу нових авіакомпаній? Огляд обіцянок політиківЗ розвитком ринку повітряних перевезень в Україні дедалі актуальнішим стає питання готовності наземної інфраструктури. Як політики виконують свої обіцянки з цього приводу, з’ясовувало «Слово і Діло».

Наступний документ – законопроект №4644 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів», розроблений Міністерством інфраструктури. Він націлений на імплементацію в національне законодавство вимог міжнародних договорів України в галузі перевезення небезпечних вантажів, зокрема, в частині вимог Директиви Євросоюзу 2008/68. Крім того, законопроектом створюються передумови для подальшого реформування національного законодавства на підзаконному рівні.

Переселенці

Нажаль уже третій рік в Україні існує цілий прошарок людей, що були змушені покинути свої домівки й переїхати в інші частини нашої країни. У четвер Верховна Рада розгляне два проекти, які повинні дещо підсолодити гірку долю вимушених переселенців. У першу чергу це проект закону про внесення змін до закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (щодо отримання комунальних послуг) (№2481). Основна ідея зазначеного законопроекту полягає у встановленні прав внутрішньо переміщених осіб на отримання комунальних послуг за відповідними цінами та тарифами, які встановлені вповноваженими державними органами для населення, що проживає в тій місцевості, де проживають внутрішньо переміщені особи.

Проект закону про внесення змін до статті 3 закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (№4022а) пропонує внести зміну, яка передбачає виключення з переліку документів, до яких вносяться відомості про місце перебування особи, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Правоохоронний блок

Майже рік тому Верховна Рада розглядала в першому читанні проект закону про приватну детективну (розшукову) діяльність (№3726) авторства народних депутатів-членів правоохоронного комітету. Він являє собою дещо перероблений законопроект про детективну діяльність, що блукає по Радою ще із позаминулого скликання. Він має легкий лобістський відтінок, призваний ввести до правової системи України поняття приватної детективної діяльності й закріпити правила гри для приватних детективів. Документ передбачає досить широкі права для приватних детективів, використання низки спецзасобів та нелетальної зброї.

Комунальні послуги

Про тарифи й комунальні послуги сказано багато, і, напевно, більше, ніж насправді потрібно. Неодноразово опозиційно налаштовані політичні сили в Раді ультимативно заявляли про їх завищення, неспівмірність і економічну необґрунтованість. Все ще свіжі в пам'яті й заяви екс-прем’єра Арсенія Яценюка про вартість природного газу власного видобутку в 70 дол. за кубометр. Проте стрімке подорожчання енергоресурсів залишається незмінним. Для створення ефекту бликавичника депутатам уже далеко не вперше пропонують до другого читання законопроект №1581 «Про житлово-комунальні послуги». Очевидно, що на кінцеву вартість енергоресурсів він навряд чи вплине, а ось на комунальні – цілком. Як уже зазначалося, законопроект більшою мірою, ніж чинний, розкриває поняття і зміст, наводить характеристики житлово-комунальних послуг, унормовує відносини, що виникають у процесі їх надання та споживання. Серед основних новацій проекту – автономне теплопостачання, комерційний облік послуг, принципова зміна механізму ціноутворення. З огляду на соціальну значимість документа та неодноразову міграцію з одного тижня пленарних слухань до іншого, йому вже приділялася увага. Детальніше про законопроект – в нашому огляді від 18 жовтня 2016 року.

Микола Мельник, Сергій Назаренко, Олександр Григоренко, Валентин Гладких, аналітична група «Левіафан»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...