Сьогодні, 3 березня, Петро Порошенко відзначає тисячний день перебування на посаді Президента України. Користуючись нагодою, «Слово і Діло» вирішило показати, які найважливіші обіцянки Гаранта Конституції за минулі майже три роки каденції були виконані, а які – безнадійно провалені.
Отож, за 96 днів до третьої річниці інавгурації, Порошенко має у своєму активі 108 виконаних обіцянок із 256, зареєстрованих за весь час його політичної діяльності. При цьому саме на посаді Президента він дав 240 обіцянок. Із них статус «виконано» отримали 102, «не виконано» – 56. Решта 82 обіцянки Глави держави наразі мають статус «у процесі виконання», що означає, що політик іще може їх виконати.
Від статистики – до змісту. Для початку згадаймо про основні досягнення Гаранта. Безумовно, що однією з головних чеснот теперішнього Президента є його увага до оборонного комплексу країни. Спільними зусиллями влади та простих громадян, не без активної участі Порошенка, українській армії було повернуто боєздатність, втрачену за мирні роки незалежності. В цьому контексті варто відзначити його виконані обіцянки про навчання ЗСУ за стандартами НАТО, збільшення чисельності армії та рівня їх фінансування, підвищення заробітної плати військовослубовців, численні реалізовані зобов’язання Президента щодо забезпечення війська модернізованими та новими зразками зброї, техніки, засобів захисту й обмундирування.
Також до вагомих заслуг Порошенка варто зарахувати оприлюднення інформації про доходи та видатки держслужбовців (що знайшло втілення в електронних деклараціях) та рішення про недопуск російських військових на територію невизнаної Придністровської Молдавської Республіки.
На жаль, провалів у політиці Президента Порошенка також не бракує. Навіть якщо відсторонитися від оціночних суджень щодо його кадрової політики та різноманітних кулуарних домовленостей, у яких час від часу спливає прізвище Глави держави, важко не відзначити, що невиконаних за фактом зобов’язань за майже три роки назбиралось аж надто багато. Серед них – резонансні заяви про «АТО, що триватиме кілька годин», страхування життя учасників бойових дій на 1 мільйон гривень, досягнення енергонезалежності протягом двох років (тобто до весни 2016 року), повернення курсу національної валюти до позначки в 10 гривень за долар та сумнозвісний «продаж Roshen».
На жаль, не впорався Порошенко і з менш гучними (але від того не менш важливими) обіцянками перевести на електронний документообіг усі обласні адміністрації, провести вибори до Верховної Ради за відкритими списками, сформувати до кінця 2016 року Верховний суд та оперативно провести операції із затримання злочинців, що займаються незаконним видобутком бурштину. Ще довго нинішньому очільнику держави згадуватимуть і його обіцянки зберегти коаліцію, та особливо – забезпечити Україні безвізовий режим (спочатку – «до кінця першого року повноважень Президента», потім – у 2016 році). Останні дві вже навіть стали приводом для мемів за участі Порошенка в образі «Почекуна»...
Що ж до обіцянок, які наразі мають статус «у процесі виконання», найважливішими з глобальної точки зору є, звісно, зобов’язання геополітичного та безпекового характеру. Наприклад, обіцяне Порошенком у березні 2016-го «повернення Донбасу мирним шляхом протягом року» (що, втім, уже за тиждень, швидше за все, отримає статус невиконаної обіцянки), заявлене ще влітку 2014-го покарання винних у катастрофі пасажирського літака Малайзійських авіаліній та оголошення Криму національно-територіальною автономією після повернення контролю над півостровом, про що він заявив у серпні позаминулого року.
Також сюди «Слово і Діло» віднесло обіцянки Президента побудувати у 2017 році 2 тисячі кілометрів доріг, створити національну систему кібербезпеки, перекрити офшори, гарантувати збереження коштів клієнтам найбільшого комерційного банку країни – ПриватБанку, а також уникнути будь-яких (президентських чи парламентських) виборів в Україні до 2019 року.
Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»