16 січня 2014 року Верховна Рада за допомогою голосування руками ледь не перетворила Україну на диктатуру, причому законодавчо закріплену. Лише тиск Майдану й надзвичайна мотивація простих українців завадили тоді втілити злочинні наміри, передбачені пакетом законів, що отримали назву від дати ухвалення – «закони 16 січня». Однак чи так далеко ми пішли від того, що лякало українців тієї зими найбільше? Так, звичайно, громадянам України більше не забороняють носити маски й шоломи, а також збиратися в автоколони та проводити несанкціоновані зібрання. Проте де в чому нам таки «прикрутили гайки», причому зробила це вже нова, обрана постмайданною Україною, влада.
Зокрема, запрваджено спеціальне кримінальне провадження, слідство за яким може проводитися за відсутності підозрюваного/обвинувачуваного. До того ж, тепер особу можна засудити за її відсутності. Приблизно те ж саме передбачали «закони 16 січня».
Кримінальні провадження проти Януковича і «сім’ї»«Слово і Діло» показало, які кримінальні провадження відкриті проти екс-президента Віктора Януковича та його оточення.
За спробу повалення державної влади чи повалення конституційного ладу закони, ухвалені 3 роки тому, передбачали покарання у вигляді 3 років ув’язнення, тепер же за це можуть дати від 3 до 5 років.
Так само в пакеті «законів 16 січня» була норма про автоматичну фіксацію порушень правил дорожнього руху. Дещо спрощена порівняно із законами трирічної давнини процедура притягнення народного депутата до відповідальності: раніше це міг зробити виключно генпрокурор, тепер такими повноваженнями наділений ще й в. о. генерального прокурора.
До законів, що так чи інакше звужують свободу людини й громадянина, можна віднести й такі норми, як покарання за осквернення чи руйнування пам’ятників тим, хто боровся проти нацизму в Другій світовій війні, Публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму й пропаганду нацистської (неонацистської) ідеології, а також підписання Україною конвенції Ради Європи та УЄФА щодо безпеки на стадіонах.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»