Ефірні квоти: що обіцяли політики для захисту вітчизняного медіапродукту

Слово і Діло зібрало обіцянки українських політиків, пов'язані із запровадженням квот або підтримкою українського медійного продукту.

Сьогодні набув чинності зЗакон «Про внесення змін до закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо запровадження на телебаченні та в радіоефірі квот на український і європейський медіа-продукт. У зв'язку з цим «Слово і Діло» вирішило зробити огляд обіцянок політиків.

Так, під час парламентських виборів 2014 року троє нардепів дали обіцянки, що стосуються українського медійного продукту. 27 вересня 2014 року Олександр Шевченко в своїй програмі пообіцяв збільшити фінансування державних програм, спрямованих на підтримку масової україномовної продукції (особливо призначеної для дитячо-юнацької аудиторії).

Також два члени фракції «Народного фронту» Михайло Бондар та Ігор Лапін пообіцяли розповсюдити використання державної мови в інформаційному, освітньому, культурному просторах, у побуті й громадських комунікаціях. Всі вищеперераховані зобов'язання перебувають у процесі виконання.

Ще один нардеп, член фракції «Батьківщини» Владислав Бухарєв запевнив, що сприятиме відновленню радіомовлення й трансляції українських телевізійних каналів у Великописарівському районі Сумської області. Наразі ця обіцянка також перебуває в процесі виконання.

А ось віце-прем'єр-міністр, колишній міністр культури В'ячеслав Кириленко виконав своє зобов'язання, домігшись ухвалення проекту закону про внесення змін до закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах).

Крім того, дві обіцянки про захист українського медійного продукту дав нардеп Микола Княжицький. Так, він дотримав слова, розробивши законопроект щодо захисту культурного простору України та підтримки вітчизняних виконавців і акторів. Але водночас провалив інше зобов'язання, взявши участь у засіданнях Верховної Ради після повторного невинесення на голосування законопроекту №4303.