Давайте на хвилинку уявимо себе технологами в умовах гібридної війни: що потрібно зробити, щоб заглушити скандал навколо фактів співпраці представників «першої кнопки ТВ» країни-жертви з агресорами? Правильно, варіант лише один: самим стати жертвами. Але бажано все ж без людських жертв – це ж столиця, а не «зона АТО». А, так, потрібно ще, щоб на парковці перед офісом не постраждали дорогі машини керівництва – компенсацію їх вартості «тато Шу» не потягне (якщо ви розумієте, про що я).
Як же вдало невідомі вибрали час для підпалу новинного продакшну «Інтера»: в неділю, за кілька годин до підсумкової програми! Ще більше розпалити інтерес до цього «спецвипуску» було би просто неможливо. «Опозиціонери», що одни за одним потягнулися в ефір, штовхали полум'яні гнівні промови на тлі знищеного полум'ям фасаду «Національних інформаційних систем». Глядача переконували, що підпалити канал вигідно тим, хто публічно висловлював обурення його співпрацею з терористами та країною-агресором (а це, крім окремих патріотично налаштованих громадян, наприклад, колектив проекту «Миротворець»). «Логічно», чи не так?
Продовжуючи тему «вдало» обраного «укро-фашистами» часу для атаки на «свободу слова»: саме сьогодні на полях саміту «великої двадцятки» в Китаї зустрічаються президенти США та РФ, в тому числі й для обговорення питання України. І саме сьогодні друга річниця підписання перших Мінських угод. Ви уявляєте собі, щоб молодчики, які напали на редакцію, це все планували виключно з проукраїнських спонукань? А звідки вони так добре знали всі входи і виходи, розташування сходів і приміщень усередині будівлі?
Але й версія про самопідпал силами співробітників – теж маячня, безумовно. Хіба що хтось у міжнародному відділі новин (який якраз вигорів дотла) надивився відео постановочної міні-пожежі в Лондоні, де згадують пожежу 1666 року, і теж дав волю піроманії, що досі в ньому дрімала. Втім, мені не дуже весело жартувати на цю тему і слава Богу, що на «НІСі» обійшлося без жертв (пишу це абсолютно щиро).
Cui prodest? Тобто в перекладі з латині «кому вигідно?» – один з основних принципів криміналістики ще з найдавніших часів. Українській владі? Найменше ця пожежа вигідна офіційному Києву. Але все ж саме владу я вважаю побічно винною в тому, що сталося: після неймовірно гучного скандалу з оприлюдненням листування «інтерівців» з окупантами хіба не логічно було б хоча б якось виразно відреагувати на нього? Ну якщо не забрати відразу ліцензію, то зупинити її дію або як мінімум виступити з жорсткою заявою про всебічне розслідування за опублікованими фактами й адекватною реакцєю за результатами слідства.
А ось версія про те, що якісь радикальні сили здійснили «суд Лінча» на тлі бездіяльності влади, має право на життя. І країні (але головне – світу) хочуть згодувати саме її: мовляв, україноненависника Бузину, працівника «ватного» холдингу Шеремета вбили ті ж сили, які намагалися спалити «незручний» «Інтер».
Але ж тепер в «Інтера» ліцензію ніхто не відбере. І «віджати» канал ще довго ніхто не посміє – смороду потім не оберешся! А, до речі, чутки про масштабний переділ медіа-ринку на користь Банкової в рамках підготовки до майбутніх виборів уже почали курсувати в пресі. Як для країни, що воює, у нас просто злочинно багато ретрансляторів месиджів країни-агресора й антиукраїнські вкидання в їхніх ефірах і на їхніх сторінках подаються виключно як критика влади в умовах свободи слова (мало не половина цих ретрансляторів прикидаються дуже навіть патріотичними виданнями/телеканалами). Але, зловживаючи цією свободою, ситуацію в Україні розгойдують з кожним днем усе сильніше. Чому ж не діє влада? На завершення маленький, але дуже яскравий штрих із цього приводу: при в'їзді на окуповані території Донбасу ви ні в радіо-, ні в телеефірі не спіймаєте жодної української станції: все надійно глушиться! Зате на всю прифронтову зону по наш бік мовлять сепаратистські радіостанції та ворожі «зомбоканали»... Cui prodest?
Максим Кречетов, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»