Основні скандали цього тижня звелися до з'ясування того, чи законно і морально чи відкривати офшорні компанії, і також до референдуму про допущення Асоціаціі України і ЄС, який пройшов у Ныдерландах. Тим часом на лінії зіткнення тривали бої, а Надія Савченко продовжувала морити себе голодом.
Порошенко й офшори
Головним ньюзмейкером тижня в Україні став Президент. Ще на минулих вихідних Петро Порошенко «влип» у невеликий скандал. Коли під час візиту до США в нього поцікавилися його думкою з приводу не дуже-то комплементарної статті в New York Times з красномовним заголовком «Непозбутня українська корупція», Президент згадав, що проти України ведеться гібридна війна. Це, в загалом-то, правда, але в контексті питання прозвучало так, як ніби він звинуватив в участі в цій війні редакційну раду однієї з найавторитетніших американських газет. Користувачі українських соцмереж відразу ж, за доброю традицією, розділилися на два табори: одні лаяли Президента, інші доводили, що в одного з дюжини членів редради батько – з російських емігрантів і взагалі газета сумнівна. Крапку в суперечці поставив сам Порошенко, висловивши жаль з приводу того, що його не так зрозуміли, і засвідчивши свою повагу до видання.
NY Times знову підняла тему корупції в УкраїніЖурналісти американської NY Times зазначають, що панамські документи підняли в Україні більший переполох, аніж деінде.
Однак це була лише прелюдія. На початку тижня вийшло наймасштабніше розслідування ряду світових журналістів. По суті – обробка «зливу» солідного масиву документів офшорних компаній. У нього потрапив ряд світових лідерів. Так, виявилося, що ісландський прем'єр Сігмундур Гуннлаугссон, приймаючи рішення про рефінансування й підтримку ісландських банків під час світової фінансової кризи, в ряді випадків захищав свої фінансові інтереси за держрахунок: багато з цих банків були боржниками його офшорної компанії. Безліч грошей на офшорних рахунках виявилося й у особистого друга Путіна, віолончеліста Сергія Ролдугіна – за версією розслідувачів, він просто працює у товариша «гаманцем». Знайшлася офшорна компанія і у Президента України Петра Порошенка. Правда, дуже скромна на тлі перерахованих вище, з номінальною вартістю акцій у кілька тисяч доларів.
Розбір усього скандалу потягнув би на окрему статтю, тому спробую коротко. Сторона Порошенка вустами його юристів і прихильників стверджує, що офшор створювався в спробі продати холдинг «Рошен», і не для того, щоб ухилитися від податків, як-то звинувачували деякі опоненти, а для того, щоб вирішувати всі питання в юрисдикції британського права. Це дійсно нормальна і законна практика, тут питань немає. Однак покупців не знайшлося, й компанія була передана в «сліпий траст». До кінця тижня компанія Rotschild Trust підтвердила, що «Рошен» дійсно перебуває в такому трасті. Тобто з юридичної точки зору Президент від скандалу навіть виграв, підтвердивши, що своїми активами не керує.
Однак є й нюанси: так, теза про те, що Порошенко все-таки збирався сплатити всі податки з продажу, була поставлена під сумнів деякими коментаторами – аж надто довгим виглядала ланцюжок можливої передачі активів. З іншого боку, це в будь-якому випадку суперечка про те, що так і не відбулося: компанія не була продана.
Є й ще один бік. Журналісти, які обробляли українську частину інформації – працівники «Громадського», газети Kyiv Post і проекту Слідство.Info, дуже серйозну – і, якщо чесно, диспропорціональну – увагу приділили тому факту, що оформлення офшорної компанії відбувалося в серпні 2014 року. Тобто тоді, коли на фронті йшли активні бої. А до кінця місяця і взагалі сталася трагедія під Іловайськом. У підготовленому з цього приводу відеосюжеті кадри, пов'язані з бойовими діями, займають до третини всього матеріалу. Це викликало звинувачення вже в бік самих журналістів: мовляв не знайшовши в діях Президента формальних порушень закону, вони вдалися до емоційної маніпуляції. Артикульована в їх сюжетах теза «під час Іловайська Президент думав про власний бізнес» є некоректною: про що думав Порошенко, не дізнатись без телепата, а весь його особистий внесок в оформлення цієї компанії зводився або до кількох підписів, або до передачі факсиміле. А те, що таке оформлення не проводиться моментально, й те, що створення офшорної компанії припало на серпень, означає, що підготовка до продажу «Рошен» була розпочата в червні-липні – тобто після вступу Петра Порошенка на посаду Президента України. Що від нього й вимагалося.
Шаланди повнії офшорів: як виконує свої обіцянки мер Одеси?На рахунку Геннадія Труханова 122 обіцянки. Що обіцяв і як дотримується слова міський голова Одеси?
З іншого боку, політичну репутацію цей скандал йому, в будь-якому випадку, зіпсує. Адже широка громадськість не дуже розбирається в офшорах, вважаючи їх чимось явно поганим. Та й сам факт того, що ісландський прем'єр через офшорний скандал пішов у відставку і може навіть сісти в тюрму, а нашому Гаранту хоч би хни, багатьох бентежить – навіть при тому, що їм висуваються зовсім уже різні звинувачення.
Труханов і паспорт
Було в панамських паперах і інше цікаве розслідування, яке стосувалося мера Одеси Геннадія Труханова. Згідно з опублікованими документами, він не тільки володіє двадцятьма офшорними компаніями, але ще й є володарем російського паспорта. А ось це вже цікавіше. Масла у вогонь підлив екс-мер Одеси Едуард Гурвіц, який мстиво повідомив медіа, що у Труханова ще й грецький є. Одеська ОДА вустами в. о. заступникв голови Олександра Боровика зажадала від СБУ перевірити інформацію. Відповідь СБУ коротко звелася до «в особистій бесіді Труханів це не підтверджує, за перевіркою – не до нас, а до Державної міграційної служби, дані щодо можливої корупції ми передали поліції і фіскалам».
Стоянов
Є в Одесі ще й інше поле битви – відгомін великої прокурорської війни. Після відставки Давида Сакварелідзе з поста прокурора Одеської області та перед власною відставкою Віктор Шокін призначив прокурором Миколу Стоянова. Останній був прокурором міста під час правління Віктора Януковича і відомий, зокрема, закриттям справи проти свого приятеля – лідера проросійської партії «Родіна» і кримінального авторитета Ігоря Маркова. Плюс до того, як запевняють у Мін'юсті, Стоянов однозначно підпадає під люстрацію. Тим часом у самій Одесі збирається локальний Майдан, що безстроково протестує проти цього призначення.
Опубліковано повний список працівників прокуратури, які потрапили під люстраціюМіністерство юстиції оприлюднило список працівників органів прокуратури, які перебували на посадах у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 року та підпали під критерії закону «Про очищення влади».
Голландці та референдум
Сумною подією тижня став референдум у Нідерландах. Його підсумок для нас невтішний: 61,1% голландців, що прийшли на нього, висловилися проти Асоціації України з ЄС, 38,1% – за, явка склала 32,2% (за обов'язкового мінімуму в 30%). На жаль, ми потрапили в невдалий зазор: з одного боку, частина прихильників України працювала на зниження явки і просто не прийшла, з іншого – частина все-таки прийшла, проголосувала і дала явку. В сумі і явки вистачило для визнання референдуму таким, що відбувся, і результат виявився зовсім не в нашу користь.
Що ж буде далі? Голландський уряд не зможе ігнорувати таке волевиявлення громадян, тому ратифікація ними угоди про Асоціацію припинена. Найцікавіше, що угода при цьому як почала працювати з початку року, так і працює зараз, просто «в тестовому режимі» – формально недооформлена. Інша справа – що не тільки голландський уряд, але й весь Євросоюз опинився перед викликом. Що робити в ситуації, коли дуже незначна частка населення відносно невеликої країни блокує рішення всього Союзу? Обійти це бюрократичною казуїстикою – або вся система прийняття рішень в ЄС вимагає переосмислення? Простіше кажучи, самий Союз очікує черговий раунд розбірок єврооптимістів з євроскептиками, що не дуже добре не лише для нас, але й для всього світу.
Коаліціада
Коаліціада триває. Цього разу – під девізом «ну вас лісом». Під «вас» слід розуміти «Радикальну партію», «Самопоміч» та «Батьківщину»: втомившись торгуватися з ними й розуміючи всі ризики такого союзу, «БПП» і «Народний фронт» вирішили збирати коаліцію самостійно, дібравши депутатів, яких не вистачало, з позафракційних. Кажуть, 230 у них уже є. Дуже нестабільненько, враховуючи, що багато депутатів ходять в Раду раз через троє. Але це принаймні дозволить запустити Кабмін. В останньому «НФ» залишить за собою Мін'юст і МВС, плюс посадить Андрія Парубія на спікерство. Начебто небагато, але не дасть Петру Порошенко здобути монопольний контроль над силовиками й дозволить впливати на порядок одночасно Кабміну (через Мін'юст) і парламенту (через спікера).
Звільнення в'язнів
Мін'юст РФ направив у Федеральну службу виконання покарань документи для передачі Україні чотирьох українських політв'язнів – Олега Сенцова, Геннадія Афанасьєва, Олександра Кольченка та Юрія Солошенка. Перші троє були засуджені за «підготовку терактів у Криму», екс-директор оборонного заводу Солошенко звинувачувався у шпигунстві. По суті це підготовка до можливої їх передачі Україні й запуску Мінських угод в аспекті обміну полоненими (включаючи тих, хто юридично оформлений в іншому статусі).
Тим часом, Савченко притримують, як козир. А сама Надія знову оголосила сухе голодування. На момент написання цих рядків, ішов його п'ятий день.
Фронт
Найгарячішою точкою на лінії розмежування залишалася Авдіївка. Концентрація особового складу терористів і російської техніки в ній останнім часом тільки наросла, так само, як і кількість обстрілів. Менше з тим, кілька спроб штурму завершилися вкрай невдало для тих, хто атакував. Пов'язано це як із високим рівнем готовності українських військ там, так і з особливостями рельєфу: в районі Авдіївської промзони багато добре прострілюваних територій, її незручно атакувати і той, хто захищається, має очевидну перевагу.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»