Наших політиків хлібом не годуй – дай щось пообіцяти. Українці вже змирилися з тим, що більшість гучних заяв часто перетворюються на такий же гучний пшик, тому не особливо вірять словам чиновників, надаючи перевагу реальним справам.
«Слово і Діло», яке вже багато років фіксує заяви слуг народу, констатує: іноді обіцянки українських політиків у своїй абсурдності переходять усі допустимі межі.
Саме тому ми вирішили зібрати 10 найдивніших і незвичайних, а місцями смішних і абсурдних обіцянок, які дали представники української влади за останні кілька років.
Почнемо, мабуть, із Віктора Романюка, народного депутата з «Народного фронту». Будучи кандидатом у нардепи, він пообіцяв внести до Верховної Ради законопроект про заборону чиновникам спілкуватися з громадянами й встановити механізм спілкування лише через спеціальні апарати.
Він припустив, що це допоможе припинити «вертеп корупції» в країні.
Мабуть, Романюк або спочатку вважав цю обіцянку популістською, або розраховував, що саме поняття заборони чиновникам чогось приверне до нього виборця. Звісно, в силу об'єктивної неможливості подібного роду заборони, Романюк так і не зареєстрував відповідний законопроект. За що йому й подяка.
Відвертий популізм – ось чим можна характеризувати риторику народного депутата від фракції «БПП» Сергія Капліна. Він, виступаючи у Верховній Раді, пообіцяв, що «дуже скоро» курс гривні до долара США буде один до одного.
«І буде у нас долар по 1 гривні. Ось побачите». Не бачимо.
Далі – краще. Каплін обіцяв, що Президент і прем'єр-міністр України танцюватимуть на пілоні перед народними депутатами. Наскільки нам відомо, в парламенті досі навіть не встановлені ці самі пілони. Не кажучи вже про повну безрозсудність цієї обіцянки.
Але є в Україні одна політична сила, перед популізмом якої блякнуть усі інші. І є в цієї політсили лідер. Лідер, який є, мабуть, найепатажнішим в українській політиці. Йдеться, звичайно ж, про Олега Ляшка та «Радикальну партію».
Олег Ляшко приносив до Ради гарбуз, вила, ледь не привів до сесійної зали корову, а також їв землю під куполом парламенту. Деякі з його обіцянок цілком здатні зрівнятися з його діями. І зараз ми це вам продемонструємо.
Олег Валерійович, серед іншого, обіцяв, що фракція «Радикальної партії» «кістьми ляже», щоб глава НБУ Валерія Гонтарева була звільнена з посади.
Ляшко також пообіцяв піти в монастир, якщо не будуть виконані всі пункти передвиборчої програми його партії. Ані виконання передвиборчих обіцянок, ані відходу Олега Валерійовича в монастир в підсумку ми так і не дочекалися.
Навіть якщо сам Ляшко все ж піде в монастир, то на популістському терені він уже виховав собі заміну в особі Ігоря Мосійчука та Андрія Лозового.
Мосійчук, наприклад, пообіцяв ініціювати зміни до Кримінального кодексу про посилення відповідальності за пропаганду сексуальних збочень, а Лозовий запевняв, що «переламає ноги» тому, хто спробує вийти з фракції «Радикальної партії».
Мер Дніпропетровська Борис Філатов також ласий на слівце. Він пообіцяв нагороду в 500 тисяч доларів за доправлення до правоохоронних органів Олега Царьова.
Ще кращою є риторика іншого мера – столичного градоначальника Віталія Кличка. Його слава за дуже, м'яко кажучи, незрозумілу риторику скоро може переплюнути досягнення Кличка на рингу. Всі ж пам'ятають «завтрашній день» і «помічників у Кабміні»?
Віталій Кличко пообіцяв зробити так, щоб воду в Києві можна було пити з-під крану без шкоди для здоров'я, й запевнив, що навіть сам її питиме.
Ще будучи народним депутатом, Кличко пообіцяв, що не буде застосовувати фізичну силу під час бійок у парламенті. З огляду на те, з якою частотою в Раді відбуваються бійки між нардепами, обіцянку можна вважати цілком резонною. А шкода, ефективна б вийшла люстрація.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»