Майже всі політичні кризи в Україні супроводжувалися гучними скандалами та популістськими заявами. Публічні розбірки з добре продуманою інформаційною кампанією – відмінний метод підняти собі рейтинг і заслужити довіру українців. Саме цим і займаються більшість українських політичних діячів.
Лідер фракції «Батьківщини» Юлія Тимошенко двічі обіймала посаду прем'єр-міністра України й двічі балотувалася на посаду президента. За 11 років політичної кар'єри Тимошенко дала 155 обіцянок.
«Слово і Діло» вирішило проаналізувати деякі заяви лідерки «Батьківщини» та з'ясувати, як часто Юлія Володимирівна вдається до популізму й скільки її обіцянок були виконані повною мірою.
Крим
У 2014 році, будучи кандидатом у народні депутати, Тимошенко обіцяла запустити програму повернення Криму до складу України. В даному разі обіцянка є популістською, оскільки розробка стратегії повернення Криму стосується повноважень виконавчої гілки влади, а не законодавчої. Тому «Слово і Діло» присвоїло цій обіцянці статус «не виконано».
Коаліція
Одна з останніх невиконаних обіцянок Тимошенко – не виходити з коаліції, «поки є зовнішня агресія, поки Кремль розриває наші східні кордони». Про це лідер «Батьківщини» заявила 4 листопада 2015 року. Результат всі ми знаємо: 17 лютого Юлія Володимирівна передумала та заявила про вихід її фракції зі складу коаліційної більшості. Обіцянка не виконана.
Відставка уряду
Напередодні голосування за відставку Кабінету міністрів Юлія Тимошенко пообіцяла мобілізувати фракцію та в повному складі проголосувати за постанову про недовіру уряду. Незважаючи на те, що фракція «Батьківщини» своєю більшістю підтримала відставку Кабміну, «Слово і Діло» присвоїло відповідній заяві статус «не виконано», оскільки 4 нардепи фракції підвели Тимошенко: Ігор Луценко не голосував (пізніше народний депутат заявив, що під час голосування не спрацювала його картка), а 3 члени фракції були відсутні.
Рівняння на виборця
Погіршення рівня життя пересічного українця та підвищення комунальних тарифів Юлія Тимошенко також використовувала як піар-акції з елементами шантажу. Так, 15 вересня 2015 року вона запевнила, що фракція «Батьківщини» не голосуватиме за жоден законопроект, крім соціальних, поки не відбудеться голосування за зареєстровані її фракцією законопроекти щодо врегулювання питання тарифів на послуги ЖКГ.
Заява серйозна. Пересічний українець, який побачив по телевізору «благородний» ультиматум Тимошенко, очевидно оцінив таку «справедливу» позицію. Однак пообіцяти й дотримати слова – рідкісний дар для наших політиків. Так, протягом трьох днів з моменту її обіцянки фракція «Батьківщини» проголосувала за низку законопроектів.
Подібних розбіжностей у заявах Юлії Володимирівни досить багато. Згідно з опитуванням групи «Рейтинг», проведеним у середині січня, правильно обрана риторика разом із систематичною критикою влади забезпечила «Батьківщині» зростання популярності серед виборців: 12,9% українців готові підтримати цю політсилу на позачергових виборах парламенту.
Однак є у Тимошенко й виконані обіцянки. Зокрема, лідер «Батьківщини», як і обіцяла, звернулася до ГПУ щодо покарання осіб, відповідальних за встановлення цін на комунальні тарифи, дотримала слова про обрання Надії Савченко членом Постійної делегації Верховної Ради в ПАРЄ й разом із «радикалами» та «Самопоміччю» відмовилася висувати своїх представників кандидатами до Вищої ради юстиції.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»