Над чим цього тижня працюватиме Рада? Огляд найцікавіших законопроектів

Які найважливіші законопроекти готують до розгляду у Верховній Раді народні депутати України, проаналізували експерт аналітичної групи Левіафан.

Наріжним каменем цього парламентського тижня стануть кадрові питання. Найголовніше – крісло прем’єр-міністра, на яке претендує нинішній голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, але шанси втриматися в ньому також має чинний прем’єр Арсеній Яценюк. Кульмінація цієї трагікомедії очікується у четвер, коли будуть проведені голосування.

Продовжуючи блок кадрових питань, не можна оминути два проекти постанови, а саме – №4069 про визначення представників Верховної Ради у складі комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора Державного бюро розслідувань та проект постанови №4053 про визначення кандидатур до складу конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Зазначені ініціативи розпочнуть процес кадрового укомплектування новостворених державних установ.

Оборона та національна безпека

На поточному пленарному тижні парламент розгляне урядовий проект закону №2470а про внесення змін до деяких законів України з питань національної безпеки. Проектом пропонується низка змін до законів «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про оборону України»; означені зміни не мають комплексного характеру, розширюють і конкретизують деякі функції КМУ при введенні воєнного та надзвичайного стану.

Необхідно пояснити читачам, що наразі не виключено питання про проведення дострокових парламентських виборів, а відповідно до Конституції, проведення дострокових виборів неможливе при режимі надзвичайного чи воєнного стану. Найменш вигідне проведення дострокових виборів саме команді прем’єр-міністра. Чи пов’язані ці факти з законом, чи це просто збіг обставин, подивимось згодом.

Продовжує блок оборони та національної безпеки проект закону про внесення змін до закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» щодо звільнення з військової служби військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини. Проект передбачає звільнення у запас військовослужбовців, відносно яких розпочаті кримінальні провадження через залишення ними військових частин чи дезертирство.

Проаналізувавши законопроект, не можливо не погодитись з необхідністю більш оперативного прийняття рішень, які дозволяють корегувати чисельність Збройних сил України, однак, запропонований законопроектом варіант вирішення вказаної проблеми викликає низку зауважень, прямо порушуючи конституційні права військовослужбовців та деякі гарантії, що передбачені дисциплінарним статутом ЗСУ.

Кримінально-правовий блок

На поточному пленарному тижні ця сфера представлена проектом закону № 3726 про приватну детективну (розшукову) діяльність, авторства народних депутатів, членів правоохоронного комітету ВРУ. Проект є нічим іншим, як трішки переробленим проектом закону про детективну діяльність, який блукає по Верховній Раді ще з шостого скликання.

Документ має легкий лобістський відтінок, призваний ввести в правову систему України поняття приватної детективної діяльності та закріпити правила гри для приватних детективів. Передбачає досить широкі права для приватних детективів, використання низки спеціальних засобів та зброї не летальної дії.

Спецконфіскація

Законопроект №4057 авторства народних депутатів Юрія Берези, Сергія Пашинського, Ірини Фріз та інших нардепів «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо особливостей звернення в дохід держави грошових коштів, цінностей та доходів від них до ухвалення вироку суду), в котрому пропонується доповнити КПК новою главою, яка буде регламентувати порядок звернення в дохід держави грошових коштів і майна осіб, підозрюваних у вчиненні корупційних та деяких інших злочинів, без вироку суду. Тобто особу ще до засудження можуть позбавити її коштів та майна.

Також проектом допускається звернення в дохід держави грошових коштів, цінного майна навіть не підозрюваних у вчиненні злочину, а третіх осіб, котрим, на думку слідства, були передані ці кошти особами, що підозрюються у вчиненні злочину.

Зазначена новела КПК порушує більше статей Конституції України та міжнародних зобов’язань взятих на себе Україною, ніж всі інші проекти, що розглядаються ВРУ на цьому тижні. Автори забули про принципи презумпції невинуватості, непорушності приватної власності, законності. Що робити якщо у особи конфіскували в дохід держави все її майно через те, що вона підозрюється у відмиванні грошей, отриманих злочинним шляхом, а потім ця особа отримує виправдувальний вирок?

Важко сказати, що хотіли отримати автори цим законом, можливо шалений потік конфіскованих фінансів в дохід держави, натомість зі 100% гарантією, в разі ухвалення закону, отримають купу позовів проти України до Європейського суду з прав людини у зв’язку з порушенням національними судами та слідчими органами права на справедливий суд та права на приватну власність. З власного досвіду стверджуємо, що вірогідність виграшу за такими позовами також 100%. Тобто Україна повинна буде відшкодувати всі втрачені активи плюс виплатити компенсацію. Але не потрібно хвилюватися, цей проект навряд чи підтримають.

Реструктуризація

Вирішили депутати цього тижня взятися й за питання славнозвісної реструктуризації валютних кредитів. Нагадаємо, що в липні минулого року парламент вже голосував за законопроект №1558-1 про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті, який лобіював «фінансовий Майдан». Але Президент наклав на нього вето, що своєю чергою було жорсткою вимогою МВФ. Наразі планується внести в зал проект закону №3555 про фінансову реструктуризацію, який у цілому виконує тільки одну функцію. Показову. Адже по суті він не вирішує питання фактичної реструктуризації валютних кредитів, а лише створює рамкові умови ДОБРОВІЛЬНОЇ реструктуризації. Причому, в законі не зазначається, що кредитна установа має йти на таку реструктуризацію за заявою боржника.

Окрім того, процес реструктуризації є занадто забюрократизованим. Створюється спостережна рада, секретаріат, арбітраж, причому не зрозуміло хто буде нести витрати на їх утримання. Витрати на оцінку проблемних активів покладається на боржників і не зовсім зрозумілим залишається питання, яким саме чином боржники, в яких немає грошей сплачувати кредити, знайдуть гроші на оцінку. В проекті закону не визначений порядок оцінки ризиків банками таких реструктуризованих кредитів, і поки НБУ не внесе відповідні зміни до своїх нормативних актів, така реструктуризація вимагатиме автоматичного збільшення капіталу банків для покриття ризиків. І де взяти ці гроші, автори законопроекту не зазначають. Незрозуміло, що саме буде передбачено в новому Податковому кодексі за такими операціями, й це може бути проблемою для кредитора.

Подолання вето Президента

На жаль, попри офіційну риторику «Блоку Петра Порошенка» щодо необхідності захисту соціального захисту населення, а також воїнів АТО та членів їх сімей, сам Петро Олексійович не налаштований втілювати в життя ці тези. Так, під його вето попали проекти законів про внесення змін до закону України №2676 «Про житлово-комунальні послуги» щодо нарахування субсидій пенсіонерам та інвалідам та №2406 про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей.

Законопроекти пропонують відповідне розширення переліку осіб, які мають право на отримання субсидій на пенсіонерів та інвалідів у не залежності працюють вони чи ні, і збільшення розміру виплат воїнам АТО в разі отримання інвалідності та членам сім’ї воїна АТО в разі його загибелі. З одного боку, звісно, ці проекти законів було завідомо популістськими, адже в держави об’єктивно немає коштів на втілення цих законів у життя. З іншого боку, слід звернути увагу, що держава в особі Президента України економить не на тому…

Але якщо законопроект №2676 Президент пропонує відхилити в цілому, то в №2406 Петро Олексійович пропонує лише зменшити розмір виплати при загибелі військовослужбовця для членів його сім’ї в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, до фіксованої суми що має становити 700 тис. грн. Якщо простими цифрами, то з 997,5 тис. грн (прожитковий мінімум станом на сьогоднішній день 1330 грн х 750) до 700 тис. грн. Знову ж таки, хочеться наголосити – влада знову пропонує економити не на тому.

Культура

Законопроект №3359 про внесення змін до закону «Про кінематографію» щодо фільмів держави-агресора під соусом захисту інформаційної безпеки України пропонує заборонити трансляції трансляції фільмів, вироблених фізичними та юридичними особами держави-агресора, вироблені та (або) опубліковані (оприлюднені) після 1 січня 2014 року. Основний удар це нанесе по інтересам телеканалів «Інтер» та ICTV, власники яких перебувають у затяжному конфлікті з «Народним фронтом», який ініціював законопроект.

Бізнес

Також на порядку денному згадується законопроект №1599 «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств», розроблений народними депутатами Іваном Кириленком, Петром Юрчишиним та іншими народними обранцями та представлений до другого повторного читання. Нагадаємо, в основну концепцію документа закладене спрощення порядку організаційно-правової трансформації особистих селянських господарств на сімейні фермерські господарства з їх наступною легалізацією.

Незважаючи на всі позитивні моменти законопроекту, окремі ідеї, наприклад, щодо спеціального режиму оподаткування фермерських господарств, породжують правові колізії та позбавлені сенсу, оскільки документом не передбачається внесення змін до Податкового кодексу України. Відтак, без внесення одночасно системних, взаємоузгоджених з даним проектом змін до Податкового кодексу України та інших актів законодавства, ці та інші ідеї законопроекту на практиці не будуть дієвими.

Окремо варто акцентувати увагу на тому, що наслідком отримання фермерським господарством статусу «сімейного» стане потенційна можливість претендувати на отримання підтримки з Державного бюджету, а тому існують усі підстави вважати, що в цій частині проекту міститься корупційна складова, яка підсилюється правовою невизначеністю запропонованих законопроектом змін.

На покращення якості життя пересічних громадян та певної фінансової доступності нотаріальних послуг з нерухомими майном спрямовані основний та альтернативний законопроекти №3765 «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (щодо державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії)» та №3765-І «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (щодо розміру адміністративного збору у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном)», які не принципово відрізняються один від одного.

Законопроектами пропонується скоротити строк реєстрації прав на нерухоме майно нотаріусом та зменшити розмір плати за її проведення. В першу чергу це стосується питань оформлення спадщини, договорів дарування, купівлі-продажу тощо. Разом з тим, більш оптимальним шляхом вирішення цієї проблеми було б встановлення єдиного мінімального терміну видачі заявнику документів зі зменшенням розміру плати та такої реєстрації.

Микола Мельник, Сергій Назаренко, Олександр Григоренко, аналітична група «Левіафан»