У найбільшій фракції парламенту, пропрезидентській «БПП», назрів черговий внутрішній конфлікт, який із легкістю може перерости у відкрите протистояння та розкол. На партійному з’їзді 48 делегатів проголосували за позбавлення депутатських мандатів Миколи Томенка та Єгора Фірсова після того, як ті вирішили вийти зі складу фракції.
Схоже, зачистка відбувається на всіх фронтах. За аналогією з «Радикальною партією Ляшка», використовуючи закон про «партійну диктатуру», «БПП» також виключив із виборчого списку партії 13 «незручних» кандидатів у народні депутати. Звичайно ж, Центральна виборча комісія вже наступного дня після партійного з’їзду підкорилася нормам нового законодавства й задовольнила відповідне рішення.
Із уже чинними нардепами ситуація складніша. Норми про так званий «імперативний мандат» в Конституції немає, тож підстав для позбавлення депутатського мандату не так уже й багато. Окрім того, діє ще й тривала та ускладнена процедура. Втім, на допомогу політикам можуть прийти суди.
У стилі попередників
Найєм розповів, чому в «БПП» вирішили позбавити мандата ФірсоваНародний депутат з фракції «БПП» Мустафа Найєм наполягає на тому, що рішення «БПП» про позбавлення депутатського мандата Фірсова та Томенка порушує КУ.
Насправді на Банковій планують запустити наднебезпечний механізм контролю за власними нардепами. Простіше кажучи, вгамувати будь-яке інакомислення шляхом підміни процедур. Так, за інформацією джерел «Слова і Діла», після ухвалення рішення про позбавлення статусу нардепа на з’їзді партії, буде підготовлена відповідна позовна заява до суду (як правило, такі справи розглядає Вищий адміністративний суд), після рішення якого вже може бути відповідна реакція ЦВК.
Що це означає? Велосипед ніхто не вигадував: у 2012-2013 подібним чином зі своїми політичними опонентами боролися тодішні соратники Віктора Януковича. Прецедентом стало рішення ВАСУ від 8 лютого 2013 року, коли на підставі позовної заяви про порушення в ході парламентської виборчої кампанії суд позбавив повноважень народних депутатів Павла Балогу та Олександра Домбровського. Втім, довести цю справу до завершення й остаточно позбавити мандатів нардепів-мажоритарників тодішня влада так і не змогла. Пізніше через подібну процедуру позбавлення мандату, але вже з інших причин – начебто через сумісництво – пройшов і тодішній соратник Юлії Тимошенко, її захисник у суді, нардеп Сергій Власенко. Тоді, маючи в своєму розпорядженні регламентний комітет, який на той час очолював колишній «регіонал» Володимир Макеєнко (нині – один із фундаторів партії «Наш край»), влада час від часу давала зрозуміти, що буде рішуче боротися з будь-якими різкими проявами опозиційності. Так, у минулому скликанні парламенту Володимир Макеєнко попереджав нардепів від тодішньої опозиції, що їхні спроби блокувати роботу Київради можуть коштувати їм мандата.
І якщо раніше подібні судові рішення виконували роль радше залякування та придушення будь-яких опозиційних рухів політичних опонентів, то зараз ідеться про створення особливої атмосфери саме для соратників усередині провладної партії. Окрім Фірсова та Томенка, раніше про наміри позбавити його депутатства заявляв нині позафракційний нардеп Віктор Чумак. Він припускав, що подібні ініціативи йдуть від одного з близьких соратників Президента, нардепа Ігоря Кононенка, який має серйозний вплив на ухвалення всіх партійних рішень. Подібних поглядів дотримується й Фірсов, про що вже публічно заявив. «На фракції не було дискусії – потрібно ухвалювати це рішення, чи ні, у фракції взагалі не питали, у фракції є люди, що мислять тверезо, а замовниками саме цієї історії, на моє переконання, були Березенко, Кононенко та Грановський, які контролювали партію, в яких є інструменти, і які й ухвалили таке абсурдне рішення», – вважає Фірсов. Цікаво те, що рішення щодо позбавлення Чумака «провести» складніше (йому закидали суміщення посад голови НАЗК та нардепа, хоча офіційно Агентство на той час ще навіть не запрацювало), адже він виграв вибори за мажоритарним округом, тоді як Фірсов є «списочником».
Які підводні камені у виході нардепів із «БПП»?Політолог проаналізував ситуацію з виключенням нардепів із «БПП» і той факт, що до Ради можуть увійти Бригинець і Білоцерківець.
У самому керівництві партії та фракції не приховують: дисциплінарні методи впливу мають на меті позбавити нардепів подальших політичних амбіцій та зменшити градус критики дій влади. Зокрема, й Президента, діями якого все частіше незадоволені саме його соратники з фракції «БПП». «Світом править інтерес. У цьому випадку не лише меркантильний. Давайте не говорити про те, що в кожного депутата є якийсь бізнес, якийсь будиночок або якась схема, йдеться, наприклад, про майбутній політичний інтерес. Ні для кого не секрет, що в Україні загорілася нова політична зірка – Міхеіл Саакашвілі. У мене близько півтора десятка депутатів зараз думають, як потрапити до нього в уявну партію, якої ще немає, але куди дуже хочеться потрапити, тому так голосно звучать звинувачення, що ми найсильніші антикорупціонери, а навколо нас – найстрашніші корупціонери», – ще в лютому заявив у одному з інтерв'ю глава фракції «БПП» Юрій Луценко. Найвірогідніше, йдеться про тих нардепів із пропрезидентської фракції, які ініціювали створення міжфракційного об'єднання «Єврооптимісти». Та чи зможуть в АП повторити успіх своїх опальних попередників і такими деструктивними методами подолати розкол у пропрезидентській фракції?
Примус замість закону
Поки що, навіть теоретично, законних методів позбавити нардепа мандата за політичні переконання неможливо. Принаймні подібний механізм досі не закладений в Основному законі. Так, ст. 81 Конституції містить усього 5 підстав для дострокового припинення повноважень народного депутата: добровільне складання повноважень; вступ у дію обвинувального вироку; визнання судом недієздатним або безвісно відсутнім; припинення громадянства або виїзд на постійне місце проживання за кордон; смерть.
Щоправда, в тій же статті Основного закону вказано, що депутат може бути позбавлений мандата, якщо він пройшов до ВР за списком політичної партії, однак не вступив чи вийшов з її фракції. Однак зробити це можна лише за наявності відповідного закону («Про імперативний мандат»), якого наразі немає, тож будь-яке рішення суду щодо позбавлення депутатства через вихід із фракції може бути в подальшому оскаржене та визнане неконституційним.
На необхідності запровадження законної процедури позбавлення мандата наголошує й нардеп-вигнанець Микола Томенко, який на останніх парламентських виборах потрапив до Верховної Ради за партійними списками «БПП» під номером 8. Він пояснив мотиви свого виходу з фракції невиконанням Президентом його обіцянок. «Нагадаю, що мене як політичного та громадського діяча й позапартійного Порошенко запросив для участі в президентських та парламентських виборах. Згодом були передвиборчі програми та обіцянки в контексті боротьби за європейські стандарти життя, український світ, відокремлення бізнесу від політики тощо. Що відбулося після виборів, ви знаєте самі. Отож, рішення з'їзду важливе з погляду на питання відповідальності. Я готовий до спеціальної доповіді на засіданні парламенту щодо цього питання й чекаю на ухвалення закону про імперативний мандат, про який говорить стаття 81 Конституції», – наголосив він на своїй сторінці у Facebook, говорячи про майбутнє свого депутатського мандата.
Продовження скандалу в «БПП»: з партії виходить іще один депутатНа знак підтримки колег-депутатів Єгора Фірсова й Миколи Томенка Блок Петра Порошенка вирішив залишити Віталій Чепинога.
Наскільки далеко підуть у своїх намірах керівництво «БПП» та Адміністрація Президента, покаже час. Варто нагадати й інші приклади «зради» фракційній єдності: одразу після парламентських виборів 2012 року до фракції «Батьківщини» відмовилися вступати батько й син Олександр та Андрій Табалови, які балотувалися саме від цієї політичної сили (щоправда, один – за «мажоритаркою» на Кіровоградщині, інший – за партійними списками). Вже відтоді постало питання політичної відповідальності керівництва партії за визначення кандидатів у списках та необхідності ухвалення нового виборчого законодавства. Саме пропорційна система з відкритими списками має бодай трохи привідкрити завісу партійної передвиборчої «кухні».
Наразі ж скандал у фракції «БПП» лише набирає обертів, а рішення з’їзду щодо позбавлення мандатів нардепів Томенка й Фірсова має поки що зворотній ефект. Так, на знак солідарності з колишніми колегами з фракції «БПП» вийшов нардеп Віталій Чепинога. Поки що подібні вчинки не змінили думку керівництва фракції – соратники Президента в парламенті, вочевидь, вирішили йти до кінця. Тож тиск на нардепів триває. «Єдиний шлях уникнути процедури позбавлення мандата – заява про повернення до фракції. В іншому разі місце «тушок» займуть Олександр Бригинець і Дмитро Білоцерковець. Перший прийде до зали ВР прямо з фронту, інший – керівник столичної організації «УДАР», – наголосив лідер фракції «БПП» Юрій Луценко. Тож українці вкотре стали свідками того, як бажання зберегти потрібну кількість мандатів у пропрезидентській фракції для переформатування коаліції та обрання нового прем’єр-міністра переважає будь-який здоровий глузд та законність.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»