Відсутність прогресу в роботі Тристоронньої контактної групи в Мінську та економічний спад в Росії додали впевненості на дипломатичному фронті українській стороні. Тиск Кремля щодо виконання стратегічно важливого для російської влади пункту Мінських домовленостей – змін до Конституції в частині децентралізації – ослаб, чим і скористалися в Києві.
Парламент вніс зміни до закону «Про регламент Верховної Ради» в частині порядку попереднього затвердження та ухвалення змін до Конституції, які Президент миттєво підписав. Таким чином, тепер зміни до Конституції можна ухвалювати протягом усієї наступної сесії.
Перший місяць нового року ознаменувався й зміною тактики щодо повернення анексованого Криму. Дії української дипломатії стали рішучішими, тоді як західні країни вперше за останні 2 роки зробили перші спроби аудиту поточної ситуації на окупованому півострові. Самі кримчани відчувають непевність власної економічної ситуації й так само сподіваються на підтримку Росії, можливості якої поступово слабнуть. Поки в регіоні посилюються депресивні настрої, військова міць Криму за рахунок російських збройних сил лише зростає.
Життя у сумнівах
Потужна російська пропагандистська машина не пропустить будь-якої новини чи інформації про реальний стан справ у Криму. А особливо – про рівень підтримки кримчанами дій влади. Втім, стверджувати, що проросійські настрої жителів півострова суттєво змінилися, не можна. Скоріше кримчани не задоволені рівнем життя та марними спробами місцевої влади змінити ситуацію із суто побутовими питаннями. Насамперед йдеться про перебої з електропостачанням. Так, жителі Севастополя навіть пригрозили місцевій владі перекрити одну з вулиць у разі подальших перебоїв у графіку постачання електроенергії.
Проте це тільки «квіточки». Експерти підрахували: вже в найближчі 2 роки кримчан очікує справжній економічний колапс. Так, за 2 роки туристичного буму, який обіцяли в Кремлі, не сталося, економічні показники постійно знижуються. Експорт продукції значно скоротився, а основним її «отримувачем» є ринок РФ, де нині відбуваються зовсім невтішні процеси. Зріс рівень безробіття, середні зарплати кримчан хоч і зросли у 2014 році, зараз – після девальвації рубля – знову повернулися на рівень минулих років. Короткострокові економічні перспективи півострова більш ніж примарні.
На цьому тлі все частіше почали лунати думки серед пересічних росіян, мовляв, «давайте віддамо Крим назад». Так, в мережі стало популярним відео одного з протестів валютних позичальників у Москві, під час якого один із них прямо пов’язав негаразди в російській економіці із анексією Крима. Такі ж настрої лунають і серед так званої «поміркованої» російської опозиції. Під час нещодавнього засідання Парламентської асамблеї Ради Європи колишній російський прем'єр, а нині очільник опозиційної партії «ПАРНАС» Михайло Касьянов висловив впевненість у тому, що Крим таки повернеться до складу України. Подібні суспільні настрої серед росіян – безумовно, позитивний сигнал, який згодом може перерости у значно серйозніші невдоволення громадян РФ агресивною та занадто витратною зовнішньою політикою свого керівництва.
Тривалий шлях додому
Якщо весь 2015 рік минув у напрузі від нових несподіванок Кремля на Донбасі та постійних «торгів» під час мирних перемовин, то 2016-й розпочався з довгоочікуваного юридичного наступу України в боротьбі за Крим. Точніше, динамічнішими події стали наприкінці минулого року, коли активісти та кримські татари заблокували торгівлю на сухопутному кордоні із Кримом, а невдовзі й підірвали електроопори, завдяки чому півострів отримував електрику з материкової України. Вже в грудні 2015 року уряд ухалив довгоочікуване рішення про торговельну блокаду Криму, яке набуло чинності з 16 січня цього року.
Своєю чергою, Президент Петро Порошенко анонсував низку позовів до міжнародних судів у зв'язку з анексією Криму Росією. «У найближчі два тижні ви побачите цілу низку судових ініціатив, які Україна й ті підприємства, які ми будемо супроводжувати, будуть забезпечувати судовий захист державних інтересів України за багатьма конвенціями, які ми будемо представляти у різних міжнародних судах», - заявив Глава держави. Так, один із позовів стосуватиметься порушення Росією Конвенції ООН з морського права. Загалом у разі позитивного рішення Європейського суду з прав людини розмір сукупних позивних компенсацій українським компаніям та державі з боку РФ може сягати близько 47 мільярдів доларів. Крім того, під час свого перебування в Давосі український Президент пообіцяв провести в Криму місцеві вибори відразу ж після його деокупації.
Спостерігається й деяка «відлига» щодо ситуації з Кримом і з боку російської сторони. В Кремлі вперше за 2 роки не стали заперечувати проти роботи місії Ради Європи з прав людини у Криму. Крім того, в російських ЗМІ ця подія висвітлюється як позитивний факт: мовляв, приїжджайте на півострів, інспектуйте скільки завгодно - жодних порушень прав людини там немає. Це ще одне свідчення того, що в Кремлі серйозно переймаються питанням скасування санкцій з боку західних країн і таки сподіваються на поновлення економічної співпраці. Щоправда, для власних громадян влада подає подібні дії як перший крок до визнання Європою Криму частиною РФ.
Ще одним сигналом дипломатичного наступу української сторони став указ Президента про створення в Представництві президента України в Автономній Республіці Крим нового структурного підрозділу - служби з питань деокупації та реінтеграції півострова. Звісно, проблема повернення Криму – це питання не одного року, адже йдеться саме про стратегічний військовий інтерес Росії в цьому регіоні. Наразі Крим – це зовсім не туристичний проект, і аж ніяк не нова економічна зона. Це потужна військова база, яка дозволяє вигідно контролювати весь Чорноморський регіон. У разі військової ескалації саме з Криму Росія може завдати удару як по Україні, так і по Грузії, Туреччині, Молдові. Тож втрачати такі можливості ніхто не збирається, а значить, півострів у найближчі роки залишатиметься заручником агресивних військових стратегій Кремля.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»