У багатьох великих містах України після закінчення місцевих виборів, політична боротьба лише набиратиме обертів. Для запровадження ефективних змін новій владі на місцях потрібно мати політичну волю та опиратися на певний консенсус серед місцевих еліт. Однак так трапляється далеко не всюди – мер та більшість у міських радах можуть мати діаметрально протилежні погляди та належати до різних політичних таборів.
В такому разі є два виходи: або налаштуватися на конструктивну роботу, поступившись політичним амбіціям і домовившись про певні правила гри; або піти на публічний конфлікт, щоб переламати ситуацію на свою користь. При цьому слід зазначити, що головні протистояння між мерами та міськрадами відбуватимуться не на рівні захисту інтересів виборців (хоча прецеденти можливі), а на спробах збудувати собі більш потужний майданчик для подальшого зростання політичних рейтингів.
Політичні союзи на шахівниці місцевих виборів: хто з ким?Вперше після місцевих виборів-2015 в Україні складається унікальна ситуація. Зміна політичних конфігурацій, які проходять на регіональному рівні, здійснюватиме вплив на рішення центральної влади.
З іншого боку, змагальність між командою мера та депутатською більшістю в міськраді може стати запорукою ухвалення більш якісних рішень для жителів того чи іншого міста. До того ж, будь-які конфліктні ситуації перебуватимуть під постійним наглядом ЗМІ, що додасть «тонусу» політичному життю регіонів. Насправді, небезпек слід очікувати від конфігурацій, коли і більшість у міськраді, і мер є політичними соратниками.
Яскравим прикладом може слугувати скандал довкола обрання мером Кривого Рогу висуванця від «Опозиційного блоку» Юрія Вілкула. Попри те, що його конкурент – кандидат від «Самопомочі» Юрій Милобог – оскаржив рішення щодо виборів, вже через день після оголошення офіційних результатів Вілкула на сесії міської ради було офіційно представлено як нового очільника міста. Слід зазначити, що саме засідання тривало всього 18 хвилин, а найбільшою фракцією в Криворізькій міській раді є «Опозиційний блок» (29 депутатів з 64-х). Вочевидь, ситуація в Кривому Розі – найяскравіший приклад того, що навіть легітимно обрана міськрада не запрацює, поки питання з порушеннями під час 2-го туру виборів мера не вичерпається. Так, активісти та прихильники партії «Самопоміч» вже заблокували приміщення міськради.
Місцеві вибори-2015 чітко показали: навіть суттєве оновлення депутатського складу не означає реальних змін у «правилах гри». Підходи залишаються старими: вже нові депутати ділять сфери впливу, змагаються за доступ до ресурсів міста, намагаються будь-що дискредитувати опонентів. Тож політичні баталії на місцевому рівні не стануть чимось винятковим. А в деяких містах з часом можуть перерости у справжню «політичну війну».
Черкаси
Якою буде більшість у міській раді Черкас? Екс-нардепУ рамках спецпроекту «ОБРАНІ» екс-нардеп поділився міркуваннями щодо потенційного складу нової Черкаської міськради на предмет можливих конфігурацій зі створення коаліції.
Схоже, що найскладніша ситуація з визначенням моделі політичного співіснування склалась у Черкаській міськраді. Новообраний мер – представник «Батьківщини» Анатолій Бондаренко – переміг у другому турі екс-мера обласного центру, висуванця від партії «Вільні демократи» Сергія Одарича. Останній завів найчисельнішу фракцію до міськради у складі 8 депутатів. Найцікавіше те, що і Бондаренку, і Одаричу буде вкрай важко знайти потенційних союзників серед інших фракцій у міськраді. «БПП» і «Батьківщина» отримали по 6 мандатів, «Самопоміч», «Свобода» та місцева політична сила «Черкащани» - по 5, «УКРОП» - 4 і «Радикальна партія» - 3 мандати. Жоден із політичних гравців не бачить ані формальних, ані реальних підстав йти в коаліцію до свого потенційного конкурента. Можна припустити, що коаліція працюватиме на рівні об’єднання між «БПП», «Самопоміччю» та «Батьківщиною» (разом – 17 депутатів), проте така конфігурація буде досить незручною для новообраного мера. Крім того, для ухвалення рішень у раді, яка нараховує 42 депутати, потрібно мати більшість бодай у 22 голоси. Тож довготривалих перемовин або таких же запеклих баталій – не уникнути.
Луцьк
З губернаторів – у голови облради: Палиця очолив Волинську обласну радуКолишній очільник Одеської обласної адміністрації, представник політичної партії «УКРОП» Ігор Палиця обраний головою Волинської обласної ради.
На Волині переконливу перемогу і до обласної, і до міської ради здобула партія «УКРОП». Щоправда, в самому Луцьку міським головою став кандидат від «БПП» Микола Романюк. Інтриги протистоянню додає й конфлікт на загальнонаціональному рівні між пропрезидентською політсилою та командою бізнесмена Ігоря Коломойського. Тому з’ясування відносин у Луцькій міськраді не уникнути: найбільша фракція партії «УКРОП» (15 мандатів) може сподіватися на підтримку будь-кого зі своїх політичних союзників. Ними можуть стати фракції «Свободи» (5 мандатів), «Батьківщини» (4 мандати) та «РПЛ» (3 мандати). Найвірогідніше, «укропівців» підтримають «Свобода» та «РПЛ», а це в сумі – вже більшість у 23 депутати (загальна кількість – 42 депутати). Тоді як пропрезидентська сила, яка отримала 8 мандатів, може сподіватися на підтримку лише «Самопомочі» (4 депутати) та партії «Громадський рух «Народний контроль» (3 депутати).
Житомир
У команді «Самопомочі» в Житомирі стався збій – експертУ рамках спецпроекту «ОБРАНІ» політолог поділився міркуваннями щодо шансів кандидатів на посаду мера Житомира на майбутніх виборах.
У Житомирській міськраді основне протистояння проходитиме між двома фаворитами електоральних вподобань виборців - пропрезидентською «БПП» та «Батьківщиною». Обидві партії отримали майже рівну кількість мандатів у міськраді: «БПП» – 11, «Батьківщина» - 10. Втім, новообраний мер міста Сергій Сухомлин вчасно подбав про політичних союзників, ще до другого туру виборів домовившись про підтримку партії «Самопоміч» та її кандидата Наталії Чиж. Остання вже обрана секретарем міськради – за її кандидатуру проголосували 24 депутати. Складність ситуації в тому, що коаліція «БПП» та «Самопомочі» загалом нараховує 19 депутатів (із 42-х від загальної кількості), а це значить, що для результативних голосувань потрібно щонайменше 3 голоси. Однак серед ймовірних претендентів в союзники вибір не великий: є ще 3 фракції – «Свобода», «Опозиційний блок» (по 5 депутатів у кожної), «РПЛ» (4 депутати). Пропрезидентська команда і публічно, і в кулуарах міськради вже неодноразово звинувачувала фракцію «Батьківщини» у співпраці з «Опозиційним блоком». Мовляв, стала реальністю давня мрія зразка 2008 року так званої «широкої коаліції» між «БЮТ» та «Партією регіонів». Втім, зовсім не виключено, що саме голоси депутатів з «Опозиційного блоку» стануть найбільш потрібними для мера та провладної більшості під час ухвалення доленосних рішень. На Житомирщині співпраця колишніх «регіоналів» із деякими представниками нинішньої провладної команди вже давно не дивина. Згадаймо лише минулорічний приклад, коли у 63-му одномандатному окрузі під час позачергових парламентських виборів перемогу здобув колишній «регіонал» Олександр Ревега, який незабаром опинився в складі фракції «БПП». Втім, не виключено, що «Батьківщина» таки може серйозно зіпсувати плани мера Сухомлина, якщо долучить до своїх голосувань фракції «Свободи», «РПЛ» та «Опозиційного блоку». Навіть у ситуативному об’єднанні ці фракції разом матимуть 24 голоси, чого цілком вистачить для блокування будь-яких провладних ініціатив.
Полтава
Каплін забув про Мамая та «закопав сокиру війни»Народний депутат України Сергій Каплін забув про свою обіцянку й допустив Олександра Мамая на посаду мера Полтави.
Не менш цікавою буде ситуація у ще одному великому місті центрального регіону Лівобережної України. У Полтаві вдруге мером став висуванець від партії «Совість України» Олександр Мамай. У 2012 році Мамай змінив свої політичні вподобання на користь «Партії регіонів». Втім, вчасно отямившись, зумів відродити бренд власної політичної сили «Совість України», яка вдруге висунула його кандидатуру у мери Полтави. Мер відомий своєю благочинною діяльністю та підтримкою соціально незахищених верств населення. У міській раді Мамая підтримає фракція «Совісті України», яка зуміла отримати 7 мандатів. Ймовірного протистояння між міськрадою та мером не уникнути: найбільше місць у сесійній залі отримала фракція «БПП» – 8 мандатів. Їм на допомогу можуть прийти депутати від «Самопомочі» (4 мандати) та «Партії простих людей Сергія Капліна» (5 мандатів). Лідер останньої політсили вже традиційно протистоїть Олександру Мамаю та його команді ще з 2013 року. Втім, у Полтавській міськраді є ще 3 депутатські фракції, які можуть сплутати усі карти, і без допомоги яких ані меру, ані пропрезидентській команді не обійтися. Це «Рідне місто» (7 мандатів), «Свобода» (6 мандатів) та «Батьківщина» (5 мандатів). Цікаво, що більшість депутатів від партії «Рідне місто» тією чи іншою мірою раніше були пов’язані з «Партією регіонів» та представляли інтереси попередньої влади на Полтавщині. Так, лідер цієї політсили Олександр Удовіченко з березня 2010-го до лютого 2014-го очолював Полтавську ОДА.
Миколаїв
Досить конфліктно може розгортатися ситуація в Миколаївській міськраді. В другому турі мерських виборів перемогу несподівано здобув кандидат від «Самопомочі» Олександр Сенкевич, перемігши висуванця від «Опозиційного блоку» Ігоря Дятлова. При цьому, працювати новому меру буде вкрай важко, адже фракція «Самопомочі» у міськраді нараховує 10 депутатів, а «Опозиційний блок» без 2-х голосів мав би одноосібну більшість (наразі - 26 мандатів). Ще по 9 депутатів мають фракції «БПП» та «Нашого краю», що гіпотетично можуть підставити плече «Самопомочі» та її меру. В такому разі провладна коаліція нараховуватиме 28 голосів, однак така крихка перевага може бути дуже легко порушена, якщо «Опозиційний блок» зможе загітувати до своєї фракції бодай кількох депутатів.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»