На лінії вогню: як ЦВК перейшла від підрахунку голосів до політичних баталій

Нині деякі дії ЦВК викликають відверту недовіру в суспільстві. Схоже, кардинальне оновлення складу Центрвиборчкому – ще один політичний виклик для всієї країни.

Схоже, вислів «не важливо, як голосують, а важливо – як порахують» знову набуває актуального характеру у вітчизняних політичних реаліях. Останні кілька днів обурення громадськості, політиків та чиновників викликають сумнівні дії Центральної виборчої комісії. Особливо високою довірою нинішній склад ЦВК не викликає вже давно, адже він працює у незмінному форматі ще з часів режиму колишнього президента Віктора Януковича.

Ще у червні 2014 року у 12 з 15 членів ЦВК сплив 7-річний термін повноважень. Однак політична доцільність перемогла: парламент ухвалив зміни до закону «Про Центральну виборчу комісію», якими дозволив старим членам комісії допрацювати до призначення нового складу Центрвиборчкому. Ідея полягала у тому, аби не зривати виборчий процес минулорічних позачергових президентських перегонів, а потім – і парламентських.

Втім, цього разу ситуація більш напружена, адже нині деякі дії ЦВК викликають відверту недовіру в суспільстві. Схоже, кардинальне оновлення складу Центрвиборчкому – ще один політичний виклик для всієї країни.

Гра в хованки

За 4 дні лише в період від дня голосування Центрвиборчком опинився в епіцентрі одразу двох потужних скандалів. У сам день голосування на місцевих виборах Центральна виборча комісія не спромоглася вжити усіх заходів для того, аби попередити зрив виборів у Маріуполі. Так, 25 жовтня виборчі дільниці у Маріуполі так і не відкрилися через те, що усі 720 тисяч бюлетенів ще з ночі залишилися на території однієї з друкарень. ЦВК надіслала телеграму Маріупольській міській територіальної виборчої комісії з вимогою роздати бюлетені дільничним виборчим комісіям і провести вибори. Втім, ТВК так і не зібралася на засідання.

Вибори в Маріуполі відбудуться, запевняють у ЦВКМісцеві вибори в Маріуполі мають відбутися, тому що припинити виборчий процес після його початку юридично неможливо.

Голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський окремо зауважив на проблемах із діями ЦВК. На його думку, саме в Центральній виборчій комісії не зайняли позицію незаангажованого арбітра, а грали на боці однієї зі сторін. «Я говорив з паном Охендовським (головою ЦВК – Ред.) в суботу і пояснював, що питання друку бюлетенів на приватній друкарні, що належить Рінату Ахметову, ставить під сумнів суспільну легітимізацію виборів. Я просив прийняти рішення з приводу передруку на незалежній друкарні. Часу було вдосталь, щоб забезпечити в неділю нормальний процес волевиявлення. Мене не почули», - зазначив очільник Донеччини.

Сам очільник ЦВК Михайло Охендовський жодної провини у діях членів комісії з приводу ситуації у Маріуполі не побачив, зауваживши, що всі політичні сили у місті від початку були налаштовані на зрив виборів. При цьому, вибір друкарні для друку бюлетенів Охендовський пояснив тим, що жодна інша типографія не подужала б такого об’ємного замовлення. «Ця друкарня є найбільшою і - за наявною у нас інформацією - єдина в місті Маріуполі здатна надрукувати відповідний наклад у ті терміни, які передбачено законом. Тираж - 700 тис. бюлетенів. У Маріуполі - 350 тис. виборців, отже, враховуючи, що йдеться про вибори міської ради та мера, тираж має бути подвійним», - зазначив Охендовський в одному зі своїх інтерв’ю.

Своєю чергою, Президент Петро Порошенко наголосив, що вибори у Маріуполі повинні відбутися до кінця 2015 року. «Звертаюся до Верховної Ради і до ЦВК негайно відреагувати на це. В Раді на найближчому засіданні ухвалити зміни до законодавства, які дозволять найближчим часом вибори в Маріуполі все ж таки провести. Підкреслюю, що вони необхідні та впевнений в тому, що вони повинні бути проведені цього року», – заявив Глава держави.

Рік з простроченими повноваженнями. Чому не оновлюється склад ЦВК?Напередодні місцевих виборів-2015 Верховна Рада і Президент мають вирішити дуже важливе питання – нарешті оновити склад Центральної виборчої комісії. Адже у 12 з 15 членів ЦВК ще у червні 2014 року сплив 7-річний строк повноважень

Вже не таку стриману реакцію Президента викликала ситуація, що склалася довкола виборів мера у Павлограді (Дніпропетровська область). За даними ЦВК, даний населений пункт належав до категорії міст, де вибори мали б відбуватися в 2 тури. Згідно із новим законом про місцеві вибори, 2-турові вибори передбачені в містах, де кількість виборців становить більше 90 тисяч осіб. «Орієнтовна кількість виборців – 90208 осіб», - йдеться на сайті Центрвиборчкому. Після голосування виборців з’ясувалося, що до другого туру потрапляють 2 кандидати – представник «Опозиційного блоку» Анатолій Вершина та висуванець від партії «УКРОП» Євген Терехов. Однак несподівано вже після голосування більшість членів ЦВК проголосували за роз’яснення, в якому фактично відмінили 2-й тур виборів, визнавши, що в місті для цього не вистачає достатньої кількості виборців. Документ був ухвалений у зв'язку з тим, що станом на початок виборчого процесу в Павлограді налічувалося більше виборців, проте на виборах до списків для голосування було внесено 89,800 виборців, і на думку ЦВК, таким чином в цьому місті не повинен проводитися другий тур виборів мера. «У разі, якщо територіальною виборчою комісією під час складання протоколу про результати виборів у відповідному єдиному одномандатному виборчому окрузі з виборів міського голови встановлено, що кількість виборців, включених до списків виборців на виборчих дільницях у відповідному єдиному одномандатному виборчому окрузі, є меншою ніж 90 тисяч, виборча комісія не пізніше, як на п’ятий день із дня голосування повинна прийняти рішення про визнання обраним кандидата, за якого подано більше голосів виборців відносно інших кандидатів, які балотувалися у відповідному єдиному одномандатному виборчому окрузі», - йдеться у п. 4 документу. Пікантність ситуації в тому, що, згідно із попередніми підрахунками голосів, у разі скасування 2-го туру виборів у Павлограді переміг би представник «Опозиційного блоку» Анатолій Вершина.

Втім, таке рішення ЦВК викликало потужну хвилю громадського осуду. В самому місті громадяни та прихильники одного з кандидатів у мери вийшли на акцію протесту проти таких дій ЦВК. Ситуація набрала розголосу: громадські активісти, народні депутати звернулися до МВС із вимогою кваліфікувати скасування другого туру виборів мера Павлограда як порушення виборчого права та закону про місцеві вибори. «Я змушений сьогодні реагувати на звернення КВУ, громадянської мережі «ОПОРА» та народних депутатів за фактом скасування другого туру виборів в місті Павлоград, про що прийнято рішення ЦВК. Ми кваліфікуємо відповідні дії як порушення виборчого права громадян, порушення закону про місцеві вибори, внесли дані до ЄРДР, проводимо перевірку, - заявив глава МВС України Арсен Аваков.

Не оминула дана ситуація й Президента, який відверто обурився діями ЦВК. «Обурений ситуацією, що склалася довкола виборів у Павлограді! Вважаю, що виборці, а не чиновники мають визначати переможця перегонів. Повністю підтримую позицію Комітету виборців України щодо неприпустимості підміни поняття «виборча система» та «повторне голосування». Сподіваюся, що законне рішення суду захистить виборче право мешканців Павлограда, – написав Петро Порошенко на своїй сторінці у Facebook.

Після такої бурхливої реакції громадськості та Президента вже надвечір 28 жовтня Територіальна виборча комісія Павлограда прийняла рішення про проведення другого туру виборів. Своєю чергою, Київський апеляційний адміністративний суд, до якого з відповідним позовом звернувся один із кандидатів у мери, таки скасував постанову ЦВК від 27 жовтня про відміну другого туру виборів міського голови в Павлограді.

Змінити не можна залишити?

Необхідність вирішення питання з ротацією складу ЦВК назріла вже давно. Саме цей склад Центрвиборчкому раніше звинувачували в потуранні фальсифікаціям на парламентських виборах 2012 року. Саме цей склад ЦВК приймав рішення щодо неможливості встановити результат виборів у 5-ти одномандатних мажоритарних округах в 2012 році, а лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко в 2010 році судилася через фальсифікації результатів президентських виборів. Кількість претензій чимала, однак варто нагадати ще й те, що із 12 членів, у яких сплив термін повноважень, семеро членів Центрвиборчкому були обрані за квотою «Партії регіонів», Комуністичної партії та Соціалістичної партії. Цих партій вже немає в парламенті, а КПУ взагалі заборонена законом.

Безумовно, якби ЦВК не приймало таких обурливих рішень, які так чи інакше «коректують» виборчий процес і результати голосування (приклади з Маріуполем та Павлоградом – більш ніж красномовні докази цьому), її склад таки б змінили, але без такого розголосу та скандалу. Віднині питання ротації у ЦВК занадто політизоване. Справедливості заради варто нагадати, що вплив Центрвиборчкому найменший саме під час проведення місцевих виборів. Так, наприклад, ЦВК не встановлює результатів виборів, не реєструє кандидатів, тоді як головним завданням є формування територіальних виборчих комісій та інформування громадян про остаточні результати волевиявлення.

Однак історія зі зміною складу ЦВК має ще одну характерну особливість: жодна з нинішніх партій, представлених у парламенті, не говорить про зміну підходів до формування складу Центрвиборчкому. А їх потрібно терміново змінювати. Найнеобхідніша зміна полягає у скасуванні так званого «квотування», або про політико-партійне представництво в ЦВК. Раніше нинішні народні депутати говорили про те, що саме цей принцип і став на заваді переформатуванню складу комісії напередодні місцевих виборів. Адже, дотримуючись такого підходу, у складі ЦВК мав бути і представник «Опозиційного блоку», і «Радикальної партії Олега Ляшка». Та й союзники пропрезидентської партії по коаліції – «Батьківщина», «Народний фронт» та «Самопоміч» – за логікою мали б також запропонувати свої кандидатури на членів комісії.

Своєю чергою, експерти вже давно наголошують на необхідності включення представника громадськості до складу ЦВК. В будь-якому разі, закон про діяльність Центральної виборчої комісії має бути змінений: передбачати чіткі строки повноважень членів ЦВК і скасувати ганебну практику квотного партійного підходу у формуванні складу комісії. Інакше ЦВК й надалі перебуватиме в зоні ризику як зручний інструмент на службі у нечесних політиків та їхніх інтересів.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»